Вчені знайшли аномалію гарячого потоку у Меркурія

Фото: NASA Аномалія гарячого потоку, досить загальне явище для низки планет, для Меркурія вивчена вперше
     Аномалія гарячого потоку у Меркурія характерна також для Венери, Землі, Марса і Сатурна. Учені вперше дослідили аномалію гарячого потоку у Меркурія. Стаття авторів опублікована в журналі Journal of Geophysical Research: Space Physics, коротко з нею можна ознайомитись на сайті NASA.
     У своєму дослідженні вчені NASA використовували дані, отримані протягом останніх двох-трьох років зі станції Месенджер. Спочатку фахівці досліджували магнітне поле Меркурія, що дозволило визначити напрямок ліній електричного поля в районах областей ймовірної аномалії; на другому етапі вчені вимірювали теплові потоки частинок.
     Аналіз отриманої інформації дозволив вченим визначити турбулентні області в атмосфері Меркурія, пов'язані з аномалією гарячого потоку, і джерела теплового і конвективного випромінювань.
     Явище аномалії гарячого потоку: сонячний вітер (білий колір) стикається з ударною хвилею з боку планети (сірий колір), в результаті чого виникає аномалія гарячого потоку (червоний колір).
     Досліджена фахівцями аномалія гарячого потоку у Меркурія характерна також для Венери, Землі, Марса і Сатурна. Таке явище виникає на фронті навколопланетної ударної хвилі, де сонячний вітер взаємодіє з розігрітими частинками хвилі.
     Така взаємодія змінює рух частинок - відкидає їх убік від ударної хвилі і призводить до утворення так званої аномалії гарячого потоку. Наразі явище виявлено у космічних тіл з розмірами від приблизно тисячі до ста тисяч кілометрів. Як вважають вчені, визначальним у формуванні аномалії є геометричні властивості ударної хвилі і її розміри, а не розміри небесного тіла.
     Аномалія гарячого потоку, досить загальне явище для низки планет, для Меркурія вивчена вперше. Дослідження вчених дозволило розширити уявлення про такі процеси.
     Месенджер - міжпланетна станція NASA, призначена для дослідження Меркурія. Апарат запущений в серпні 2004 року і в березні 2011 року досяг орбіти Меркурія. Через близькість Меркурія до Сонця і, як наслідок, інтенсивної сонячної радіації, яка в 11 разів сильніша, ніж на орбіті Землі, зонд оснащений спеціальною захисною системою, що запобігає перегріву супутника і обладнання, розміщеного на ньому.
 Джерело: 19.06.2014