Американський астронавт Едвард Уайт став першим американцем і другим у світі людиною, що вийшла у відкритий космос

    У 1959-1960 роках американський льотчик Едвард Уайт пройшов підготовку в Школі льотчиків-випробувачів ВПС США на авіабазі Едвардс (штат Каліфорнія) і отримав призначення в Відділення авіаційних систем на авіабазу Райт-Паттерсон (біля Дейтона, штат Огайо). Саме тут відбулося його перше зіткнення з космічною роботою.
     Уайт був пілотом літака KC-135, який використовувався для польотів по параболічної траєкторії для створення короткочасної невагомості. У його літаку готувалися до польотів всі астронавти першого набору НАСА. У вересні 1962 року під час другого набору НАСА Уайт пройшов усі медичні тести і був зарахований до групи астронавтів.
       3 червня 1965 року в якості пілота корабля «Gemini-4» він вирушив у космос. Під час цього польоту Уайт першим з американських астронавтів (і другою людиною в світі) вийшов у відкритий космос і протягом 36 хвилин працював там. Для маневрування в космосі він використовував ручну реактивну установку. Тривалість всього польоту склала чотири доби.
    21 березня 1966 року Едварда призначили пілотом командного модуля в екіпаж першого пілотованого польоту за програмою «Apollo». У січні 1967 року під час одного з тренувань в кораблі виникла пожежа, і всі члени екіпажу, включаючи Уайта, загинули. Посмертно Едвард Уайт був нагороджений Космічною медаллю пошани конгресу США.