АСТРОНОМІЯ - ЦІКАВА НАУКА!!!          АСТРОНОМІЯ - ДИВОВИЖНА НАУКА!!!          АСТРОНОМІЯ - НАУКА ЗАГАДОК!!!

неділя, 31 грудня 2017 р.

субота, 30 грудня 2017 р.

Перший метеоритний дощ 2018-го

За словами фахівців, перший метеоритний дощ пройду вже у ніч на 3 січня 2018 року. Саме у цей час потік Квадрантіди дійде до свого піку. В Американській метеорній спільноті розповіли, що у північній півкулі можна буде побачити до 11 метеоритів у годину, тож українцям пощастить насолодитися таким видовищем, передає Ukr.Media.
    Фахівці радять спостерігати за дощами якомога далі від мегаполісів та звертати увагу на сузір'я Волопаса біля Великої Ведмедиці, звідки буде найяскравіший потік.
   Квадрантиди або Січневі Боотіди – одні з найпотужніших метеорних потоків. Квадрантиди починаються з 22 грудня та закінчуються 17 січня, пік припадає на ранішні години 3 січня.

пʼятниця, 29 грудня 2017 р.

"Роскосмос" назвав наступну дату запуску з космодрому "Восточний"

   Третій запуск з нового космодрому "Восточний", який відклали після невдалого старту 28 листопада, "Роскосмос" запланував на 1 лютого 2018 року.
 Про це повідомляє інформаційне агентство Regnum.
     З космодрому 1 лютого стартує ракета-носій "Союз-2.1а" із супутниками "Канопус-В" №3 та №4. Ці космічні апарати призначені для моніторингу природних та техногенних змін. Варто зазначити, що запуск ракети повинен був відбутися 22 грудня, але його відклали після невдалого старту ракети "Союз-2.1б" із супутником "Метеор-М" та ще 18 космічними апаратами різних країн.
   Після успішного запуску з космодрому розгінний блок "Фрегат" не вийшов на зв'язок у встановлений час. Пізніше стало відомо, що розгінний блок з супутниками впав в океан.

https://24tv.ua/mizhnarodni_novini_tag1121  

неділя, 24 грудня 2017 р.

Чумацький шлях складається з діамантів

   Мабуть, кожен з нас пам’ятає рядки пісні з дитячого фільму: «Скарби всесвіту мерехтять, немов дихають». Красива метафора, що допомагає представити дитячій свідомості, ніби замість зірок по небу розсипані дорогоцінні камені. Дорослій людині така думка вже навряд чи прийде в голову. Однак, останні астрономічні дослідження дають підстави вважати, що чумацький шлях і справді являє собою гігантську скарбницю.
   Галактика Чумацький шлях являє собою велетенське кладовище алмазів. Таку заяву зробили вчені після багатьох років спостережень та вивчення космічного простору. Всесвіт заповнений повноцінними зірками – величезними газовими кулями, які випромінюють світло, коричневими та білими карликами. Останні є вмираючими космічними об’єктами – вони з часом стають тьмяними і зникають з поля зору астрономів.
    Згасаючі білі карлики можуть містити в своїх ядрах значну кількість алмазі.


    На думку вчених, в ядрі білого карлика є алмази, адже ця зірка має високу щільність і містить вуглець. Саме ці компоненти є необхідними для утворення алмазу. Частка білих карликів в загальній масі зірок дорівнює десяти відсоткам, виходячи з цього, в Чумацькому шляху досить дорогоцінних каменів, щоб задовольнити потребу людства у них на багато років. За словами експертів, люди зможуть видобувати алмази у Всесвіті через кілька тисяч років. Завдяки своїй міцності даний мінерал широко застосовується в різних галузях

субота, 23 грудня 2017 р.

Помер астронавт, який першим вийшов у космос без страховки

   У США на 81-му році життя помер астронавт Брюс МакКендлесс ІІ.
   МакКендлесс служив пілотом ВМС США, після чого увійшов в набір астронавтів НАСА.
     Брюс МакКендлесс II став першою людиною, що працювала у відкритому космічному просторі без будь-якої механічного зв'язку з кораблем (без страхувального фала), у вільному польоті.
    Брюс Маккендлесс прославився завдяки фотографії 1984 року. На світлині астронавт зображений самотньо завислим у космічній чорноті над Землею. Під час виходу у вакуум він пролетів більше 90 метрів від космічного шатла "Challenger".



    Всього космонавт брав участь у двох космічних польотах. Після місії 1984 року, коли було знято знамениту фотографію, він був частиною екіпажу, що вивів на орбіту телескоп "Hubble".
    "Наші думки з Брюсовою сім'єю. Він назавжди лишиться іконою фото", — прокоментував втрату адміністратор NASA Роберт Лайтфут.

пʼятниця, 22 грудня 2017 р.

Астероїд у формі черепа зблизиться із Землею у 2018 році

    Астероїд, форма якого нагадує череп, наближається до Землі і досягне максимального зближення з планетою у 2018 році, повідомляє ScienceDaily.
    В минулий раз на мінімальну відстань до Землі астероїд наблизився у хелловінську ніч 2015 року. Тоді дослідники змогли вивчити його форму і визначити, що його діаметр становить 625 – 700 метрів. Небесне тіло здійснює оборот навколо своєї осі приблизно за три години, його поверхня відбиває приблизно 6% сонячного світла. "Це означає, що він дуже темний, з відбивною здатністю трохи більше, ніж у вугілля", — заявив Пабло Сантос-Санс з Інституту астрофізики Андалусії.
    31 жовтня 2015 року астероїд наблизився до Землі на відстань 486 тисяч кілометрів, тобто, приблизно 1,3 відстані від планети до Місяця. Наступного разу максимальне зближення небесного тіла з Землею відбудеться в листопаді 2018 року.

вівторок, 19 грудня 2017 р.

На Міжнародну космічну станцію прибули троє нових астронавтів

Космічний апарат «Союз-МС-07» з трьома астронавтами відлітає з космодрому «Байконур» у Казахстані 17 грудня


    На Міжнародну космічну станцію прибули троє нових астронавтів. 19 грудня космічний апарат «Союз-МС-07» з американцем Скоттом Тінґлом (NASA), росіянином Антоном Шкаплеровим («Роскосмос») та японцем Норісіге Каанаї (Японське агентство аерокосмічних досліджень) на борту приєднався до МКС.
    Для американця та японця це перша космічна місія, тоді як для росіянина – третя. Вони долучилися до Олександра Місуркіна з «Роскосмоса» і Марка Ванде Хея та Джо Акаби з NASA, які перебувають на Міжнародній космічній станції з вересня.


Тінґл, Шкаплеров та Каанаї відлетіли з космодрому «Байконур» у Казахстані 17 грудня, щоб замінити трьох астронавтів із Росії, США й Італії. Ті повернулися на Землю кількома днями раніше.

пʼятниця, 15 грудня 2017 р.

Біля Землі пролетить потенційно небезпечний астероїд

  Великий астероїд (3200) Phaethon 16 грудня пролетить в декількох мільйонах кілометрів від Землі.
    Астероїд,  діаметр якого 4,8 км,  є "потенційно небезпечним", однак пролетить на безпечній відстані від нашої планети.     
     Відстань, на яку він наблизиться до Землі, в 27 разів перевищує відстань до Місяця.
       Астероїд був відкритий вченими в 1983 році завдяки знімку, зробленому з космічного корабля.
       Фаетон є рідкісним поєднанням астероїда та комети. Крім того, його орбіта проходить ближче до Сонця, ніж будь-якого іншого небесного тіла цього типу. По мірі наближення до Сонця Фаетон нагрівається, в результаті чого формується «хвіст», характерний для комет. З віддаленням від Сонця цей ефект зникне.

    Дослідники покладають великі надії на близьке проходження астероїда, тому що «це буде найкраща можливість для радарних спостережень астероїдів, і ми сподіваємося отримати детальні зображення». Дослідники також хочуть одержати детальну 3D-модель об’єкта. Очікується, що наступна можливість для цього наступить в 2093 році, коли прогнозована відстань польоту складе близько 3 млн км.

четвер, 14 грудня 2017 р.

Телескоп Кеплер знайшов «сестру» Сонячної системи

Астрономи виявили восьму планету в планетній системі зорі Kepler-90. Вона - перша відома система з такою ж кількістю планет, як і у Сонячній системі.

Детальніше...


вівторок, 5 грудня 2017 р.

Космічна наука – це престиж і користь для держави

    Астрономічний Львів має понад 250-літню історію. Найбільшого розквіту астрономія пережила за австро-угорського панування. А першій на теренах Східної Галичини Астрономічно-метеорологічній обсерваторії нині Національного університету «Львівська політехніка» цього року виповнилось 140 років. За цей час історії вона пережила різні етапи розвитку, винаходів. Львівські астрономи були відомі в Європі.

пʼятниця, 1 грудня 2017 р.

Загадки Юліанського і Григоріанського календарів

    Практично увесь світ живе за Григоріанським календарем, який визнали більш точним і доцільнішим ніж Юліанський. Але деякі країни і релігійні течії і досі живуть за останнім. В Україні вже 98 років святкують Різдво сьомого січня за старим зразком, а в Європі, наприклад, 25 грудня. Чому досі існує ця плутанина з календарями та чим вони взагалі відрізняються? 
Далі...