АСТРОНОМІЯ - ЦІКАВА НАУКА!!!          АСТРОНОМІЯ - ДИВОВИЖНА НАУКА!!!          АСТРОНОМІЯ - НАУКА ЗАГАДОК!!!

вівторок, 30 червня 2015 р.

Цікаві явища у Сонячній системі: шестикутник на полюсі Сатурна



Космічний простір приховує безліч загадок, причому деякі цікаві явища перебувають зовсім поруч із нами — у Сонячній системі. Чи знали ви, до прикладу, що на північному полюсі Сатурна є утворення у формі майже правильного шестикутника?
Ілюстрація: alphagalileo.org
Із моменту першого спостереження у 1980—1981 роках шестикутник із хмар не змінився і не був розпорошений. На планеті за цей час пройшов рік — майже 30 років потрібно велетню Сатурну, щоб зробити оберт навколо Сонця. Дивне утворення залишилось непорушним і після 7 років полярної ночі — схоже, що воно існує на поверхні планети вже дуже давно.


Шестикутник над полюсом Сатурна майже не рухається у той час, як сама планета обертається доволі швидко — це підтвердили спостереження за поверхнею гіганта, що велися протягом останніх 6 років. Що цікаво, хмари всередині шестикутного утворення також рухаються, причому із надзвичайною швидкістю — до 400 кілометрів на годину.
Фото: Geophysical Research Letters
    Астрофізики припускають, що шестикутник на поверхні Сатурна утворюється під впливом повітряної течії, подібної до хвиль Россбі на земній поверхні. На Землі такі течії викликають перепади тиску та утворення антициклонів. Проте достеменного пояснення природи дивовижного утворення немає досі.
    Сатурн, шоста планета від Сонця, має надзвичайно товсту атмосферу, тому науковцям і досі важко визначити точний період його обертання навколо своєї осі. Припускають, що він дорівнює 10 годинам 39 хвилинам та 23 секундам. 
Джерело: Велика Епоха

четвер, 25 червня 2015 р.

NASA виклала панораму важкодоступного місця Червоної планети

Марсохід Curiosity зробив знімок важкодоступної території  Червоної планети. Зроблене ровером фото відкриває приголомшливу панораму Марса. 
Панорама важкодоступної території Марса. Фото: MSSS/JPL-Caltech/NASA
Ровер Curiosity спеціально піднявся на пагорб з метою дослідження геологічного розлому. На цій території спостерігається поєднання двох геологічних порід, одну з яких NASA детально ще не вивчало. 
Щоб дістатися цієї території, планетоходу потрібно було випробувати кілька маршрутів.  Як сказав Кріс Румеліотіс, провідний водій роверу Curiosity в Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені: «Марс може бути дуже оманливим».
Ровер NASA Curiosity розпочав свою експедицію на Марс 26 листопада 2011 року. Це уже третій планетохід, який NASA відправив на Марс. Сьогодні на Червоній планеті, крім нього, функціонує ще ровер Opportunity.
Джерело: Велика Епоха

понеділок, 22 червня 2015 р.

NASA опублікувало кольорову анімацію Плутона і його супутника Харона

Експерти з NASA опублікували кольорову анімацію, яка демонструє рух супутника Харона навколо Плутона.
 Фахівці відзначили, що найціннішою інформацією, яку вони почерпнули з цієї роботи, є те, що на ній чітко видно різницю в кольорі цих небесних тіл. Колірна гамма Плутона ближча до бежево-помаранчевої, а Харона — сіра.
Матеріал був переданий на Землю апаратом New Horizons, який пролітав поблизу карликової планети. Є дані, що пристрій наблизиться до Плутона в середині літа.
У NASA зазначають, що літальний апарат New Horizons перший у світі оснащений відеокамерою, здатною знімати в кольорі. З його допомогою астрономи зможуть побачити найбільш віддалені куточки нашої сонячної системи.
У планах вчених є досягнення апарату найближчої точки до Плутона вже 14 липня. Фахівці стверджують, що пройти через хаотичне середовище навколо карликової планети апарату буде непросто, проте, якщо це вийде, науковий світ отримає безліч яскравих відкриттів.
Джерело: PINU.com.ua

четвер, 18 червня 2015 р.

У кратерах Марса виявили сліди скла

   
Сліди скла відзначені зеленим кольором. Фото: NASA/JPL-Caltech/JHUAPL/Університет Арізони 


 У стародавніх кратерах Марса — місцях падіння метеоритів — виявлені сліди скла.
  Фото: NASA/JPL-Caltech/JHUAP
  Великі приховані відкладення скла були виявлені за допомогою спектрометра орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter. Аналіз супутникових даних, проведений групою дослідників із Університету Брауна (США) показує, що в момент зіткнення Червоної планети з іншими космічними тілами виділялася величезна кількість тепла, що й стало причиною утворення скла в кратерах Марсу.
    «Поклади утворюються під час падіння на планету великих небесних тіл, під час зіткнення з якими виділяється колосальна кількість енергії, і ґрунт буквально плавиться», — говорить глава підрозділу NASA з вивчення планет Джим Грін.
    За словами керівників дослідження Кевіна Кеннона і Джека Мустарда, великі відкладення скла є в кількох давніх і поки ще не дуже добре вивчених кратерах, які розкидані по марсіанській поверхні.
    Один із таких кратерів під назвою Hargraves діаметром 68 км і завглибшки 650 км розташований на території Нілі — місцевості, багатої гідротермальних зламами. За припущеннями вчених, в давнину ця місцевість могла бути придатною для життя, і сліди живих істот могли зберегтися у зразках скла.
    Аналогічне явище фахівці спостерігали в минулому році на Землі: у зразках скла, взятих із давнього ударного кратера в Аргентині, виявилися органічні молекули і рослинний матеріал. Це дає вченим надію відшукати позаземні форми життя в скляних зразках із марсіанських кратерів.
Джек Мустард зазначає: «Якщо падіння метеоритів зачепило глибокі шари поверхні, то є можливість того, що залишки стародавнього марсіанського життя могли бути замкнені в якусь скляну пастку».
    Тому вчені розглядають кратер Харгрейвс в якості перспективного місця для посадки нового марсіанського ровера в 2020 році і, в майбутньому, корабля з астронавтами. 
Джерело: Велика епоха

понеділок, 15 червня 2015 р.

Зонд "Філи" ожив!

Він живий!  «Філи» зателефонував додому після тривалого мовчання

Європейський космічний зонд, який торік здійснив посадку на ядро комети 67P / Чурюмова-Герасименко, але невдовзі після цього змушений був «заснути», ожив і «подзвонив» додому, тобто на Землю. Про це 14 червня поточного року повідомило Європейське космічне агентство (ЄКА).
12 листопада 2014 р. зонд «Філи» (Philae), відділившись від космічного апарата «Розетта» (Rosetta), здійснив посадку на ядро комети Чурюмова-Герасименко. Посадка була не дуже вдалою — зонд не зміг «зачепитися» за поверхню ядра відразу, двічі пружно відскочив від неї й, зрештою, сів на поверхню. Але місце посадки виявилося в затінку — не освітлюване Сонцем й сонячні батареї «Філи» не дали йому енергії. Зонд змушений був «заснути».




Наближення зонда «Філи» до ядра комети Чурюмова-Герасименко 12 листопада 2015 р. (серед іншого й відскоки зонда на поверхні). На окремій вставці (внизу праворуч) — зонд «Філи» на ядрі комети в уявленні художника.
На світлині — зображення, отримані космічним апаратом «Розетта», що показують (вставки) наближення зонда «Філи» до ядра комети Чурюмова-Герасименко 12 листопада 2015 р. (серед іншого й відскоки зонда на поверхні). На окремій вставці (внизу праворуч) — зонд «Філи» на ядрі комети в уявленні художника. Фото з сайта ЄКА.

«Філи» зателефонував на Землю майже опівночі (о 23 год. 28 хв. за київським часом) в суботу, 13 червня. Сеанс зв’язку тривав 85 секунд. Керівник місії «Філи» Стефан Уламек (Stephan Ulamec) з Німецького аерокосмічного центру заявив, що зонд в нормальному стані й «готовий до роботи». Температура на його облавку становить мінус 35 градусів за Цельсієм, а потужність його акумуляторів — близько 24 ват.
Наукову місію до комети 67P розпочато 2004 р. Космічний апарат «Розетта», подолавши протягом 10 років 6,4 мільярдів км, досягти своєї мети в серпні 2014 р. Згідно з планами «Розетта» вивчатиме комету 67Р до грудня поточного року.

Джерело: Астроосвіта

Інша стаття "Космический робот Philae впервые за 7 месяцев вышел на связь с Землей" >>>

четвер, 11 червня 2015 р.

На Землю повернулися астронавти, що затримались на МКС

    Троє астронавтів, які провели на орбіті майже сім місяців, успішно повернулися на Землю з Міжнародної космічної станції.
    Їхній корабель приземлився у Казахстані сьогодні о 17:00 за Києвом.
   Антон Шкаплеров, Саманта Крістофоретті і Террі Вертс мали повернутися ще місяць тому, але були змушені відкласти від'їзд через аварію вантажного корабля "Прогрес", який 28 квітня не зміг долетіти до станції.М
    Ця затримка означає, що один з астронавтів, Саманта Крістофоретті, встановила рекорд тривалості перебування жінки в космосі протягом однієї місії.

середа, 3 червня 2015 р.

НАСА показало знімки системи Плутона з близької відстані

Автоматична міжпланетна станція New Horizons отримала фотографії супутників Плутона. На сьогоднішній день вони є найкращими за своєю якістю. Знімки виконані станцією для виявлення потенційно небезпечних для неї об'єктів. Про це повідомляється на сайті НАСА.
Зображення отримані 11-12 травня з відстані 76 мільйонів кілометрів до карликової планети. Вони були зроблені за допомогою інструменту Long Range Reconnaissance Imager (LORRI). Як відзначають вчені, вони не знають складу матерії, що обертається навколо Плутона, і побоюються, що невеликі космічні частинки можуть пошкодити станцію.
Фотографії надійшли на Землю 12-15 травня і оброблялися агентством з 12 по 18 травня. За словами фахівців, отримані ними дані дозволяють зробити висновок про те, що у Плутона немає кілець, на відміну від Сатурна. Також у карликової планети немає інших супутників, крім відомих.

В даний час у Плутона відомі п'ять супутників. Найбільший з них - Харон - був відкритий в 1978 році американським астрономом Джеймсом Крісті, решта - Гідра, Нікс, Кербер і Стікс - за допомогою навколоземного телескопа Hubble.
Аналіз всіх знімків команда планує завершити до 12 червня, дані будуть використані для вибору оптимального маршруту зонда на шляху до Плутона.
Очікується, що 14 липня станція наблизиться на мінімальну відстань до Плутона - 12,5 тисяч кілометрів. На цей час припаде пік досліджень місії. Місія New Horizons є пролітною - висока швидкість корабля не дозволяє їй затриматися у карликової планети.
Після системи Плутон - Харон фахівці НАСА збираються використовувати станцію для вивчення Сонячної системи за межами орбіти карликової планети - пояса Койпера. Його складають астероїди, утворені льодами - замерзлим метаном, аміаком і водою. Місія New Horizons повинна завершити роботу в середині 2020-х років.
Джерело: PINU.com.ua

понеділок, 1 червня 2015 р.

Наслідок Великого Вибуху: найстаріші зорі від моменту народження Всесвіту

   Уявлення художника про перші зорі у Всесвіті. Вони, як вважають науковці, мали велику масу й сяяли дуже яскраво. Проте, нещодавні спостереження вказують на досі невідомі явища в молодому Всесвіті, які приводили для появи зір меншої маси. Фото з сайта www.sciencedaily.com.

    Три зорі, вік яких становить майже 13 млрд років, виявила міжнародна команда астрономів. Науковці вважають, що вони належать до першого покоління зір, які виникли у нашому Всесвіті після «темних віків». Хімічні властивості цих вкрай рідкісних небесних тіл проливають світло на процеси утворення зір загалом. Нові спостереження вказують на досі невідомі явища в молодому Всесвіті, що спричинили появу зір малої маси.
     Всесвіт виник приблизно 13,8 млрд років тому внаслідок Великого Вибуху. Оскільки дуже гарячий газ за якийсь час після «вибуху» внаслідок розширення простору охолонув і «не давав світла», а зорі ще не сформувались, то у Всесвіті настала епоха «темних віків». Перші зорі виникли близько 400 млн. р. після Великого Вибуху з суміші газів, яка була на той час — водню, гелію і дуже малої частки літію. Ці зорі мали в 10 — 100 разів більшу масу, ніж Сонце. Вони були дуже яскравими, швидко «згоріли» й закінчили своє існування грандіозними вибухами, що привело до появи інших (важких) хімічних елементів.
    Три зорі, виявлені завдяки спостереженням групи астрономів Паризької обсерваторії на чолі з доктором Пьеркарло Боніфаціо (Piercarlo Bonifacio), є незвичними. Вони, окрім водню і гелію, містять в надзвичайно малій кількості інші хімічні елементи, серед яких є вуглець. Паоло Молар (Paolo Molaro) з обсерваторії Трієста вважає, що ці зорі належать до особливого, раніше невідомого, класу особливих зір.
    Для визначення хімічного складу таких об’єктів науковці, окрім оригінальних спостережень в Європейській південній обсерваторії в Чилі, застосували комп’ютерне моделювання зоряних атмосфер, виконане в Центрі астрономії Гейдельберзького університету.
За інф. з сайта www.sciencedaily.com - сайт "Астроосвіта"