Космічний апарат NASA Cassini зафіксував зародження нового супутника Сатурна

  Космічний апарат NASA Cassini зафіксував формування невеликого крижаного об'єкта всередині кілець Сатурна, повідомляє NASA. Ретельно проаналізувавши знімки, передані на Землю, астрономи дійшли висновку, що він міг задокументувати зародження нового природного супутника на зовнішньому боці кільця А Сатурна.

  Знімки, зроблені вузькокутовою камерою Cassini рік тому, 15 квітня 2013 року, показують збурення на самому краю кільця A – найвіддаленішого зовнішнього кільця газового гіганта. Одне з цих збурень виглядає як арка або дуга, яскравість якої приблизно на 20% перевищує яскравість її оточення. Довжина арки – 1200 кілометрів, ширина – 6 кілометрів. Науковці також виявили незвичайні опуклості на зазвичай гладкому поперечному перерізі кільця. На їхню думку, ця арка та опуклості з'явилися в результаті гравітаційного впливу якогось довколишнього об'єкта. Подробиці цих спостережень були опубліковані 14 квітня, в журналі Icarus.

  Науковці сумніваються, що об'єкт буде зростати, можливо, він навіть розпадеться на частини. Однак процес його формування і руху від планети допомагає науковцям зрозуміти, як крижані місяця Сатурна, зокрема оповитий хмарами Титан і Енцелад, що має океан, могли сформуватися багато років тому всередині більш масивних кілець. Окрім того, завдяки цьому об'єкту ми, можливо, дізнаємося більше про те, як Земля й інші планети нашої Сонячної системи могли сформуватися і мігрувати від нашої зірки – Сонця.

  "Ми нічого подібного ніколи не бачили. Можливо, ми стаємо свідками народження нового супутника, який незабаром відокремиться від кільця Сатурна і стане самостійним супутником", – пояснює провідний автор дослідження Карл Мюррей з Лондонського університету Королеви Марії.

  Об'єкт, що отримав неофіційну назву Пеггі на честь тещі Мюррея, оскільки саме в день її 80-річчя науковець розпочав вивчення даних, – занадто малий, щоб його поки що можна було побачити на знімках. За попередніми оцінками, його діаметр трохи менше кілометра. Розмір супутників Сатурна залежить від їхньої віддаленості від планети: чим далі – тим більше. Багато супутників, як і частинки, з яких складаються кільця Сатурна, також складаються переважно з льоду. Ґрунтуючись на цих та інших фактах, науковці припустили, що крижані супутники сформувалися з речовини кілець, а потім мігрували від планети, приєднуючись до решти місяців.

  Є ймовірність, що на Пеггі процес формування супутників Сатурна завершиться – речовина кілець занадто вичерпалась, – тому науковці на чолі з Мюрреєм прагнуть отримати зі своїх спостережень максимум.

  Місія Cassini-Huygens – спільний проект NASA, Європейського космічного агентства та Італійського космічного агентства. Наразі станція досліджує Сатурн, його кільця і супутники. Апарат складається з двох основних елементів: безпосередньо станції Cassini і зонда Huygens, призначеного для посадки на супутник Сатурна Титан. Космічний апарат був запущений 15 жовтня 1997 року і досяг системи Сатурна 1 липня 2004 року. 25 грудня 2004-го зонд відокремився від головного апарату. Зонд досяг Титана 14 січня 2005 року і виконав успішний спуск в атмосфері супутника. Станція Cassini при цьому стала першим штучним супутником Сатурна.
Джерело: Освітній портал,  16.04.2014