Здобув освіту в університетах Лейдена і Бреди.
У 1665-1681 роках жив у Парижі, з 1681 року — в Гаазі.
Свою наукову діяльність Гюйгенс почав з розробки класичних проблем математики: теорем про квадратуру гіперболи, еліпса та кола, про величину кола.
Він уточнив також значення числа «пі».
У 1657 році була закінчена перша велика робота по теорії ймовірності «Про розрахунки при азартних іграх».
Гюйгенс став відомим завдяки створенню маятникових годин в 1658 році. Він придумав спусковий механізм, завдяки якому годинник йшли не затухаючи. З цього часу він зацікавився проблемами механіки. У 1673 році він видав велику наукову працю «Хитний годинник, або про рух маятника».
Займаючись оптикою, Гюйгенс удосконалив об'єктив лінзового телескопа, придумав окуляр, названий його ім'ям («окуляр Гюйгенса»), а також придумав прилад для вимірювання малих кутів — мікрометр.
Сконструювавши 24-футовий телескоп, Гюйгенс відкрив кільце Сатурна і його супутник Титан, розрахував період обертання супутника навколо Сатурна. Також він виявив полярні шапки на Марсі і смуги на Юпітері.
У 1680 році Гюйгенс почав роботу над так званою «планетної машиною», яка моделювала рух небесних тіл. Помер Гюйгенс в рідному місті 8 липня 1695 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар