Найяскравіша галактика у нашому Всесвіті

На світлині — уявлення художника про запорошене ядро галактики, де «розгорається» чорна діра.

Фото з сайта www.sciencedaily.com.

Виявлено найяскравішу галактику в нашому Всесвіті

    Найяскравішу з нині відомих галактик у нашому Всесвіті відкрили астрономи за допомогою космічного телескопа WISE. Вона випромінює інфрачервоні промені «в 300 трильйонів разів сильніше, ніж Сонце», перебуваючи від Землі на відстані 12,5 млрд світлових років. Новий об’єкт віднесли до класу надзвичайно яскравих інфрачервоних галактик (extremely luminous infrared galaxies, ELIRGs). Результати дослідження оприлюднив 22 травня поточного року The Astrophysical Journal.

    «Ми спостерігаємо цю галактику на дуже інтенсивному етапі її еволюції» — говорить Чао-Вей Цай (Chao-Wei Tsai) з Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені (штат Каліфорнія, США), провідний автор статті в The Astrophysical Journal. «Це яскраве світло може виникати внаслідок різкого зростання розмірів чорної діри в ядрі галактики» — пояснює науковець.

    Величезні чорні діри лежать в ядрах галактик, але знайти такий об’єкт дуже далеко в космосі вдається не часто. Оскільки світло від галактики з масивною чорною дірою подорожувало 12,5 млрд років, щоб досягти Землі, то астрономи бачать об’єкт таким, яким він був у минулому. Чорна діра в галактиці WISE J224607.57-052635.0 мала в мільярди разів більшу масу, ніж наше Сонце, коли вік Всесвіту становив лише десяту частину від його нинішнього значення (13,8 млрд років).

    Науковці повідомляють про 20 нових ELIRGs, серед них і найяскравіша з відомих нині галактик. Ці об’єкти, яскравіші відкритих до цього ультраяскравих інфрачервоних галактик (ULIRGs), не спостерігали раніше через їх віддаленість, і через пил, що перетворює потужний потік їхнього видимого світла в неймовірний сильний сплеск інфрачервоного випромінювання.

За інф. з сайта www.sciencedaily.com - сайт "Астроосвіта"

Темний бік зоряних скупчень

    На світлині — величезна еліптична галактика NGC 5128 (відома як Кентавр А), що лежить на відстані майже 12 мільйонів світлових років від Землі. Довкола неї виявлено «темні» кулясті зоряні скупчення (їх позначено червоним кольором, синім — звичайні скупчення, зеленим — карликові галактики). Вони дуже схожі на звичайні кулясті зоряні скупчення навколо цій галактики, але їх маса набагато більша.

Фото з сайта Європейської південної обсерваторії.

     Кулясті зоряні скупчення — величезні зоряні утворення, що містять тисячі й сотні тисяч зір, — обертаються навколо більшості галактик. Вони належать до найстаріших з відомих зоряних систем у Всесвіті. Їхній вік майже співмірний з часом росту й еволюції галактик.

Еліптична галактика Кентавр А (також відома як NGC 5128) — одна з найближчих гігантських галактик до нашого Молочного Шляху. Є припущення, що навколо неї існують 2000 кулястих зоряних скупчень. Багато з них яскравіші й масивніші, ніж ті 150 (або біля того) скупчень, що є довкола Молочного Шляху.

     «Темні» кулясті зоряні скупчення (їх позначено червоним кольором, синім — звичайні скупчення, зеленим — карликові галактики) довкола еліптичної галактики Кентавр А.

     Метт Тейлор, аспірант з Папського католицького університету, разом з колегами дослідив 125 кулястих зоряних скупчень навколо Кентавра A. Для більшості скупчень «працює» відома залежність — що більше зір у скупченні, то вища його сумарна яскравість і більша загальна маса. Але в окремих скупчень науковці побачили інше — маса велика, а яскравість ні. Ба більше, що масивніші скупчення, то більша частина їх матерії є невидимою. Щось у цих скупченнях є темним, прихованим і масивним. Але що? Можливо, темні скупчення містять чорні діри, або інші темні зоряні залишки в своїх ядрах? 

     Дослідники вважають, що це не пояснює всі спостережні дані. Можливо, темна матерія? Але існує думка, що кулясті зоряні скупчення майже позбавлена цієї загадкової субстанції.

Метт Тейлор підсумовує ситуацію: «Ми натрапили на новий і таємничий клас зоряного скупчення! Це показує, що нам ще не все відомо про формування кулястих скупчень. Ми тепер мусимо знайти інші приклади темних скупчень навколо інших галактик».

За інф. з сайта www.eso.org - сайт "Астроосвіта"

Перший квартет квазарів

На світлині — рідкісний астрономічний об’єкт — чотири квазари (на них вказують стрілки), що лежать відносно близько один від одного. Квазари (яскраві ядра галактик) містяться в гігантській хмарі холодного газу. Її видно на зображенні в синьому кольорі. Фото з сайта www.space.com.

     Небачену досі групу з чотирьох квазарів, що лежать на близьких відстанях один від одного, відкрила міжнародна група астрономів в обсерваторії імені Кека на Гавайських островах в США. Існування такої «тісної сім’ї» цих об’єктів суперечить деяким теоріям, що описують процес утворення галактик та галактичних скупчень. Результати дослідження оприлюднив 14 травня поточного року журнал Science.

«Системи з кількох квазарів рідкісні, бо самі квазари трапляються рідко» — говорить Джозеф Геннаві (Joseph Hennawi) з Інституту астрономії імені Макса Планка в Німеччині. «Типова відстань між будь-якими двома квазарами становить близько 100 мільйонів світлових років, а ми знайшли чотири квазари на відстанях 700000 світлових років один від одного. Імовірність побачити таке явище вкрай мала — приблизно один раз з10 мільйонів спроб» — зауважив Дж. Геннаві.

      Нині астрономам відомо майже 500 тисяч квазарів, але з них лише близько ста бінарних, тобто подвійних. Дві системи з трьох квазарів було знайдено після 2007 р. Щойно відкрита група квазарів — перша відома система з чотирьох таких об’єктів.

     Материнська туманність чотирьох квазарів міститься у велетенському газовому утворенні — протоскупченні галактик, що існують в наш час. Світло від цього утворення йшло до Землі майже 10 млрд років, а тому ми його бачимо насправді в епоху раннього Всесвіту (його вік становить біля 13,7 млрд років).

     Поки астрономи не з’ясували, що може означати нове відкриття. Хоча вони оцінюють його як щасливий випадок, але вважають, що воно вказує на досі невідомі процеси формування квазарів.

За інф. з сайта www.space.com - Сайт "Астроосвіта"