1. Давня астрономія та уявлення про атоми
Прадавня астрономія ніби передбачила знання про атоми, які було відкрито тільки в 1913 році.
У давнину кожну планету асоціювали з одним із семи відомих металів. Планети також були розставлені в традиційному порядку.
У 1913 році Генрі Гвін Джефріс Мозлі виявив спосіб, яким чином можна виміряти атомний номер. Таких чином, елементи були пронумеровані.
Традиційна послідовність планет, прийнята за тисячі років до відкриття Мозлі, відповідає порядку елементів, що виявив науковець.
Табл.1. Планети, Сонце і Місяць поставлені у ній згідно з прийнятим у давнину порядком.
| Метал |
Атомний
номер
| Планета |
|---|---|---|
| Залізо | 26 | Марс |
| Мідь | 29 | Венера |
| Срібло | 49 | Місяць |
| Олово | 50 | Юпітер |
| Золото | 79 | Сонце |
| Ртуть | 80 | Меркурій |
| Свинець | 82 | Сатурн |
Це дивовижне співпадіння було описане у книзі «Маленька книга збігів у Сонячній системі» Джона Мартіно.
2. Напрям обертання зірок і галактик та Сонця
Драган Хатерер, космолог, професор фізики в Університеті Мічигану, пише у своїй статті про те, що деякі моделі у Всесвіті або є результатом дивовижного збігу, або ж не можуть бути пояснені на основі сучасних знань про Всесвіт та Сонячну систему.
Він розглянув космічний мікрохвильовий фон, який є свого роду знімком ситуації у ранньому Всесвіті.
На початку існування Всесвіту в ньому в щільній масі тримались фотони, протони та електрони. Потім ця маса була випущена і стала плавати у космічному просторі. Хатерер описує космічний мікрохвильовий фон як «туман мікрохвильових фотонів, що приходить до нас з усіх боків і заповнює весь Усесвіт».
Аналіз теплих і холодних областей в цьому тумані виявляє основні закономірності. За цими даними можна скласти моделі та зробити певні узагальнення, які можуть бути пояснені звичайною випадковістю із вірогідністю в 0,1%.
Кейт Ленд і Жоао Магуейро з Імперського коледжу в Лондоні, наприклад, знайшли загадкові ділянки з подібною температурою всередині космічного мікрохвильового фону, які також виявились пов’язані з рухом нашого Сонця в просторі.
«Вони жартівливо обізвали це співпадіння — мабуть, те саме, яке виявили і ми — «віссю зла»», — говорить Хатерер.
Приклад карти з температурами космічного мікрохвильового фону. Блакитним кольором позначені нижчі температури, червоним — вищі. Ілюстрація: НАСА
Він пише: «Багато космологів виявили різні подібності космічного мікрохвильового фону, і малоймовірно, що вони є випадковими. Більше того, майже всі ці співпадіння пов’язані з рухом Сонячної системи або орієнтацією площини екліптики. Чи існує цьому глибше пояснення?»
3. Одиниці виміру співвідносяться дивним чином
Карта сонячної системи. Фото: D.Boyarrin/flickr.com Карта сонячної системи.
Фото: D.Boyarrin/flickr.com
Радіус місяця = 1080 миль = 3 х 360
Радіус Землі = 3960 миль = 11 х 360
Радіус Землі + Радіус Місяця = 5040 км = 1 х 2 х 3 х 4 х 5 х 6 х 7 = 7 х 8 х 9 х 10
Діаметр Землі = 7930 миль = 8 х 9 х 10 х 11
В милі є 5280 футів = (10 х 11 х 12 х 13) — (9 х 10 х 11 х 12)
Джерело: Велика Епоха | Україна 09.05.2014
Немає коментарів:
Дописати коментар