NASA починає розробляти новий космічний телескоп

    На світлині — можлива конструкція телескопа ATLAST — потенційного наступника Космічного телескопа імені Габбла.
    Команда експертів NASA нині розглядає його концепцію. 
   Фото з сайта www.nasa.gov.


     Фахівці Центру космічних польотів імені Ґоддарда розпочали роботу над концепцією космічного телескопа, який буде кращим від своїх попередників — телескопа імені Габбла (працює на орбіті Землі з 1990 р.) і телескопа імені Джеймса Вебба (запуск заплановано на 2018 р.). Майбутній космічний телескоп отримав назву ATLAST (Advanced Technology Large-Aperture Space Telescope).
    Ідея створення ATLAST-а виникла ще на початку XXI ст., але нині науковці та інженери вже окреслили загальні характеристики телескопа. Це дає змогу розпочати новий етап ? продумати всі нюанси технологічної платформи, а також скласти приблизний кошторис витрат на підготовку проекту до реалізації. Згідно з планами NASA новий телескоп буде виведено в Космос у середині 2020-х років.
    Фактично він має стати наступником Космічного телескопа ім. Дж. Вебба (James Webb Space Telescope, JWST). ATLAST, як і JWST, буде розміщено в точці Лагранжа L2 (на відстані приблизно 1,5 млн км від Землі). Під час розробки телескопа особливу увагу буде зосереджено на створенні для нього захисту від впливу випромінювання Сонця.
    оловне дзеркало ATLAST матиме поперечник 10 метрів, буде складатися з окремих сегментів, що в Космосі мають розкритися так само, як і головне дзеркало JWST. Це дзеркало планують виготовити зі скла чи вуглецевого волокна. Загалом розробники мають намір максимально використати досвід, отриманий під час створення телескопів «Габбл» і «Вебб».
    До групи розробників нового телескопа входять всесвітньо відомі експерти в галузі науки й техніки з Наукового інституту космічного телескопа (Space Telescope Science Institute), з Лабораторії реактивного руху (Jet Propulsion Laboratory) і Центру космічних польотів імені Маршалла (Marshall Space Flight Center).
Джерело:astroosvita.kiev.ua

Вчені виявили рідину в надрах Місяця

Фото: АР Можливо, фізики повинні змінити свою точку зору на походження супутника Землі
 
   Дослідники припускають, що між ядром Місяця та мантією розташований шар рідкої в'язкої речовини.
   Геофізики з Китаю, США та Японії показали, що ядро Місяця має бути оточене рідким шаром. До такого висновку автори дійшли внаслідок комп'ютерного моделювання. Дослідження опубліковане в журналі Nature Geoscience.
     Рідкий шар є тонким в'язким середовищем між астеносферою - нижньою мантією супутника Землі - і ядром Місяця, який покриває ядро нерівномірно. З ним, як показують результати комп'ютерного моделювання, пов'язане загасання сейсмічних хвиль, пише Лента.ру.
Причиною появи тонкого рідкого шару фахівці назвали тертя в надрах супутника, зумовлене гравітаційною взаємодією із Землею. У своєму дослідженні вчені звернули увагу на регулярні зміни у гравітаційному полі Місяця, за яких ядро Місяця ковзає всередині супутника, а рідкий шар виконує роль мастила.
    Звична схема будови Місяця припускає, що в центрі супутника розташоване ядро, яке оточене товстим шаром мантії, закритим зверху корою. Вважається, що між рідким зовнішнім ядром та астеносферою розташований частково розплавлений прикордонний шар товщиною менше 500 кілометрів, утворення якого пов'язане з поділом твердих і розплавлених фаз на ранніх етапах утворення Місяця.
    Комп'ютерне моделювання, проведене фізиками, додає додатковий шар, розташований під астеносферою.
    Вчені мають перевірити справедливість своєї теорії. Однак навіть у тому випадку, якщо вона вірна, залишиться відкритим питання про те, чому шар рідини не затвердів за 4,5 мільярда років від моменту утворення системи Земля-Місяць. Можливо, фізики повинні змінити свою точку зору на походження супутника Землі.
Джерело: Корреспондент.net, 29.07, 15:29

До Землі наближається найяскравіша комета

     Комету Жак можна буде побачити наприкінці серпня.
Італійський астроном - любительза допомогою віддаленого телескопа, розташованого в Нью-Мексико за допомого ширококутного рефрактора діаметром 106 міліметрів зробив дивовижний знімок комети Жак (C/2014 E2 Jacques).

       В даний час ця комета є найяскравішою на небі, її яскравість - 6,5. Останні два тижні вона повільнопіднімається з ранкових сутінків у більш темну область неба. Вона вже пройшла туманністьПалаючої Зірки (IC 405) в сузір'ї Візничого. Деяка частина її світла - це відзеркалююче зорянесвітло частки космічного пилу, а глибокий червоний - це водень, який світиться під впливом потужного ультрафіолетового випромінювання тих же самих зірок. Глибина поля цього знімка, за словами експертів, просто вражаюча: туманність знаходиться на відстані 1500 світлових років, комета - на відстані близько 180 мільйонів кілометрів, тобто в 75 мільйонів разів ближче.

Знімок комети Жак 

        Зовсім випадково вийшло так, що комета теж світиться подібним чином. Короткий курний хвістзліва від коми - це сонячне світло, яке відбивається від частинок пилу, що випарувалися з ядра.Довгий, прямий хвіст в основному складається з моноксиду вуглецю, який світиться відультрафіолетового випромінювання Сонця.

   У міру того, як комета Жак наближається до Землі (максимальне зближення буде в кінці серпня), вона поступово набирає швидкість і піднімається  вище  в  ранковому небі.
      Для того, щоб побачитиїї самостійно, можна скористатися біноклем діаметром від 40мм або невеликим телескопом.

Джерело: Сегодня.ua

На Сонці зникли всі плями

    Астрономи шукають причину даного космічного явища
    Дані, що надсилаються з космічних телескопів, здивували астрономів тим, що Сонце втратило всі плями, незважаючи на те, що зараз знаходиться в середині 11-річного циклу сонячної активності.
    Усього кілька тижнів тому Сонце буквально буяло плямами, і ось вже кілька днів астрономи не можуть їх знайти зовсім.
     «Це дивно, проте не супердивно», - говорить дослідник сонячної активності Тоні Філіппс.
    Плями утворюються там, де спостерігається згущення магнітних полів і мінімальна температура.
    «Плями можуть змінюватися в часі, але коли ми очікуємо побачити десятки плям, а не бачимо жодної, це дивно», - вважає астроном Алан Даффі.

Полювання на комету: модель Розетти проходить тестування

        Протягом всього року ми стежимо за місією Розетта Європейської космічної агенції.
     Розетта має на меті вистежити комету і висадити свій апарат на її поверхню.

Відео: Полювання на комету: модель Розетти проходить тестування >>> 

Спорудження E-ELT – “Європейського Надзвичайно великого телескопу”.

    Місцевість у пустелі Атакама у Чилі дуже суха і ясна , і астрономи цінують її. Тепер європейські науковці обрали її як місце для спорудження найбільшого у світі оптичного інфрачервоного телескопу.
   Тут нічого немає – ні води, ані рослин, ні тварин. І саме ця порожнеча робить її ідеальною для спорудження E-ELT – “Європейського Надзвичайно великого телескопу”.
    Телескоп побудують на мальовничій верхівці гори Серро Армазонес, що височіє на три тисячі метрів над рівнем моря. Сам телескоп розміститься на платформі діаметром у 150 м.
    E-ELT – “Європейський Надзвичайно великий телескоп” міститиме дзеркало у 39 метрів діаметром – це на чверть більше, ніж у найбільшого вже функціонуючого телескопу.
    Управління надвеликим телескопом відбуватиметься з обсерваторії Параналь, яка розташована за 25 км звідси.

Відео; Найдалекозоріший телескоп побачить життя на інших планетах?

NASA протестує плазмові щити для космічних кораблів

Плазмовий щит з фантастичних творів стає реальністю

    Для захисту космічного корабля від нагріву в щільних шарах атмосфери хочуть використовувати плазму.
    У NASA збираються на практиці вивчити можливості плазмових щитів для захисту космічних кораблів і апаратів від величезних температур при поверненні на Землю з космосу.
    На даний момент в космічних кораблях використовуються масивні теплозахисні екрани з абляційних матеріалів. Температура щита при вході в щільні шари атмосфери досягає декількох тисяч градусів, абляційний захист в таких умовах поступово згорає, руйнується, зноситься потоком і відводить тепло від корпусу апарата.
    У запропонованому NASA рішенні, замість такого теплозахисного екрану використовуються магніти, які створюють кокон з магнітного поля, навколо якого при спуску почне утворюватися плазма. Такий прошарок вбереже космічний апарат від тертя об атмосферу, а отже, і від нагрівання. Крім того, навколо плазми утворюється газова оболонка, яка зможе загальмувати апарат до прийнятних швидкостей.
    Для проведення практичного експерименту, який зможе довести вигоду від застосування плазмового щита, учені запустять CubeSat - невеликий мікросупутник, розмірами 10х10х10 сантиметрів і вагою до кілограма, в який вкладуть спеціальний магніт і батарею. У разі успішного повернення на землю цього космічного апарату, роботи над плазмовим щитом будуть продовжені.
    На даний момент експеримент призначений на 2015 рік.
    Джерело:tsn.ua/nauka

ГАО —70 років

17 липня 2014 р. виповнюється 70 років з дня заснування Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО НАН України) — провідної української астрономічної установи. Засновник і перший директор ГАО — відомий учений, астроном і геофізик, академік АН УРСР О.Я. Орлов (1880—1954 рр.). Він очолював ГАО в 1944—1948 та 1951—1952 рр. На чолі Обсерваторії також були чл.-кор. АН УРСР В.П. Цесевич (1948—1951), чл.-кор. АН УРСР А.О. Яковкін (1952—1959), акад. АН УРСР Є.П. Федоров (1959—1973), д.ф.-м.н. І.К. Коваль (1973—1975). З 1975 р. ГАО очолює академік НАН України Я.С.Яцків.
Зусиллями кiлькох поколiнь астрономiв ГАО перетворилась у вiдому наукову установу, яка нині має висококвалiфiкованi кадри (два академiки, два члени-кореспонденти, 18 докторiв, 49 кандидатів наук).

Панорама ГАО. 
Автор фото О. Велесь 


Сучасна ГАО посідає провідне місце в Україні та світі з деяких напрямів астрономії та астрофізики, зокрема в галузі визначення вмісту первинного гелію у Всесвіті, вивчення блакитних карликових галактик з рекордно низьким вмістом важких елементів, дослідження та теоретичного моделювання коричневих карликів, теорії переносу випромінювання в сонячній та зоряних атмосферах, поляризаційних дослідженнях тіл Сонячної системи.
Співробітники Обсерваторії беруть активну участь у роботі Міжнародного астрономічного союзу (МАС) й Європейського астрономічного товариства (ЄАТ): 22 науковців є членами ЄАТ і 22 — МАС.
ГАО була ініціатором і учасником міжнародних програм і проектів: створення каталогу слабких зір й фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, брала участь у підготовці та здійсненні космічних проектів «ВЕГА», «ФОБОС», «КОРОНАС» та інших.
Нині Обсерваторія бере участь в міжнародних службах та спостережних програмах: International Earth Rotation and Coordinate System Service, International Laser Ranging Service, International VLBI Service, International GPS Service та ін.
Джерело: Астроосвіта.ua

Великобританія побудує свій перший космопорт

Фото з соцмереж 
У Великобританії з’явиться перший космодром. Ілюстрація

     До 2018 року Великобританія збирається побудувати свій перший космодром. Він буде призначений для комерційного використання, зокрема, для відправки туристів на навколоземну орбіту.
    Як пише видання The Guardian з посиланням на джерела в британському уряді, в якості майданчиків для розміщення космодрому британці розглядають вісім територій.
    Серед них є і північ Шотландії, яка, однак, може бути виключена зі списку у разі проголошення Шотландією незалежності за результатами референдуму 18 вересня 2018 року.
Назву для космодрому планується оприлюднити під час авіасалону у Фарнборо 15 липня 2014 року. У його будівництві та експлуатації, ймовірно, братимуть участь британська компанія Virgin Galactic і американська фірма XCOR.
    Вартість послуг Virgin Galactic із запуску туриста в космос оцінюється в 200 тисяч доларів з людини, яка протягом 2,5 годин облетить Землю по круговій орбіті. Як повідомлялося раніше, з'явився концепт зореліта з варп-двигуном для польотів зі швидкістю світла. На створення концепту зовнішнього вигляду пішло два роки.
Джерело: tsn.ua/nauka

«Союз-19» - «Аполлон»

«Союз» — «Аполлон» 
 
   15 липня 1975 року з космодрому Байконур в радянській республіці Казахстан стартував космічний корабель «Союз-19» з космонавтами Олексієм Леоновим і Валерієм Кубасовим на борту. Через 8 годин з мису Канаверал у Флориді (США) піднялася ракета «Сатурн 1-Б» з кораблем «Аполлон» і американськими астронавтами Томасом Стаффордом, Венсом Брендом і Дональдом Слейтоном.
    Протягом двох наступних днів кораблі маневрували для заняття стикувальній позиції. Вони готувалися до безпрецедентної міжнародної космічної місії.
    Контакт відбувся 17 липня на висоті 140 миль над Атлантикою. Через три години після стикування Леонов в шлюзі вітав Стаффорда рукостисканням і фразою: «Glad to see you». «Привіт, радий тебе бачити», — відповів Стаффорд по-російськи. Потім чоловіки обнялися.
Значна частина місії була присвячена символічним діям. Космонавти і астронавти обмінювалися прапорцями, сувенірами, табличками. Привітання радянського лідера Леоніда Брежнєва і американського президента Джеральда Форда транслювалися на зістиковано кораблі і по всьому світу.
    Для телеглядачів світу астронавти і космонавти провели телевізійні екскурсії по своїх кораблях. Вони пригощали один одного — росіяни підготували обід, що складається з пряників, російського чорного хліба, горіхів, слив, м'ясного паштету та сиру. Американці відповіли на це індичкою, м'ясними кульками, супом з морепродуктів з грибами. Звучали тости за дружбу — замість горілки використовувався борщ.
    Одночасно космонавти вдосконалювали процедуру стикування і проводили наукові експерименти. Деякі з них продовжилися після того, як росіяни й американці, провівши разом майже два дні, розлучилися.
   Обидва екіпажу благополучно повернулися на Землю. «Союз» спустився на парашуті на тверду землю в СРСР 21 липня, «Аполлон» приводнився недалеко від Гаваїв 25 липня 1975 року.

Води на Марсі немає: Вчені пояснили появу слідів на Червоній планеті

"Сліди від води" виявилися слідами від діоксида вуглецю, що замерз.
 Фото: nasa.gov

    Вчені прийшли до висновку, що сліди утворилися через сезонне замерзання діоксиду вуглецю.
    Щілини на Марсі, які схожі на сліди від води, насправді утворилися через сезонне замерзання діоксиду вуглецю. До такого висновку прийшла група фахівців з Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA), яка провела аналіз останніх знімків із супутника Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), що займається пошуками слідів води на Червоній планеті, пише bigmir.net.
    Провівши порівняльний аналіз знімків поверхні Марса, вчені визначили, що рельєф ущелин змінювався в певні періоди, на які припадає замерзання двоокису вуглецю. Це спростовує теорію про те, що тріщини формувалися в результаті дії води на поверхню планети, оскільки існування води в рідкому стані неможливе при таких температурах (діоксид вуглецю кристалізується з газоподібного стану при температурі нижче мінус 78,5 градусів за Цельсієм).
    "Ще п'ять років тому ми думали, що тріщини на Марсі говорять про водну активність на його поверхні, - зазначив один із авторів дослідження з Наукового центру астрогеології Геологічної служби у місті Флагстафф (Арізона). - Ми стали більше спостерігати за станом цих тріщин і геологічними змінами, пов'язаними з ними. У результаті ми прийшли до висновку, що більша частина змін відбувається в зимовий період".
    Проте новітнє дослідження не спростовує інших теорій про можливе існування рідкої води на Марсі, як і того, що вона могла бути присутньою на Червоній планеті багато мільйонів років тому.
    Вчені припускають, що планета зараз знаходиться в свого роду льодовиковому періоді, у минулому клімат на Марсі міг бути більш вологим і теплим.
Джерело: СЕГОДНЯ.ua

У СРСР запущена Автоматична міжпланетна станція «Фобос-2»

АМС "Фобос"

    Автоматична міжпланетна станція «Фобос» була розроблена в Центрі ім. Бабакіна. Вона замислювалася як базова для подальших міжпланетних місій. Бортова наукова апаратура була створена за участю наукових колективів з Австрії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Ірландії, Польщі, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Чехословаччини, Європейського космічного агентства. У балістичному забезпеченні управління космічними апаратами брали участь фахівці далекого космічного зв'язку США.
    Проект «Фобос» включав в себе запуск двох АМС «Фобос-1» і «Фобос-2». Старт першої станції відбувся 7 липня 1988 року, але 1 вересня в результаті помилки наземного оператора вона була втрачена.
    12 липня 1988 року була запущена «Фобос-2». У ході 200-добового польоту на трасі Земля-Марс станцією виконувалася наукова програма експериментів по дослідженню міжпланетного простору, Сонця, сонячної активності, реєстрації сонячних і галактичних гамма-сплесків.
Крім того, були проведені телевізійні зйомки супутника Марса — Фобоса, його і Марса фотометричні, спектральні і радіометричні дослідження, також здійснювалися дослідження хімічного складу атмосфери планети.
    Наступний етап сценарію місії увазі переклад АМС на ще більш близьку до Фобоса орбіту і далі керований схід з цієї орбіти для зближення з Фобосом. Однак 27 березня 1989 року після проведення телевізійних зйомок Фобоса, при яких АМС змінювала свою орієнтацію для наведення поля зору відеоспектрометріческого комплексу на Фобос, з нею було втрачено радіозв'язок.
    Через 4 години після безуспішних спроб відновити зв'язок був отриманий ослаблений сигнал, який опинився останнім повідомленням з АМС «Фобос-2».

У ніч на 12 липня відбудеться Супермісяць

    У суботу, 12 липня, Місяць дуже близько підійде до Землі.
    У ніч на суботу можна буде поспостерігати красиве астрономічне явище під назвою Супермісяць. В цей час супутник Землі здається на 14% більшим і на 30% яскравішим, ніж зазвичай. Це відбувається, коли повний місяць збігається з моментом найбільшого зближення Місяця і нашої планети.
   Вперше термін Супермісяць (supermoon) ввів у 1979 році Річард Нолле для статті в журналі. Цим словом спеціаліст позначив моменти найбільшого гравітаційного впливу системи Місяць-Сонце на поверхню Землі.
    На думку Річарда, в ці періоди з найбільшою ймовірністю можуть траплятися природні катастрофи, наприклад, виверження вулканів, повені, а також зрушення земної кори, що породжують землетруси і цунамі.
    Однак, за словами вчених, Супермісяць не чинить ніякого впливу на Землю і землян. Єдиним наслідком цього явища астрономи називають трохи більше сильні припливи, ніж зазвичай.
Корреспондент.net, 11.07.2014

Відео: 23 червня 2013 Супермісяць(supermoon) Україна

Астрономам вдалося відстежити зародження зоряного пилу

Фото: ESO

    Нове дослідження астрономів дозволяє краще зрозуміти механізми формування зоряного пилу.
     Вчені встановили, що формування зоряного пилу відбувається в два етапи. На першому етапі, відразу після вибуху, протягом приблизно 500 днів, формується середовище частинок, діаметр яких перевищує один мікрометр. Такі частинка здатні зберігати свою структуру в умовах сильної радіації, і складаються з модифікацій кремнію і вуглецю.
     На другому етапі, що триває від 500 до 900 днів, в хмару великих часток продовжує надходити речовина, що утворилася після вибуху наднової, що призводить до різкого зростання загальної маси пилу і її викиду з навколозоряного простору в навколишнє. Дослідники вважають, що протягом наступних 25 років SN2010jl виробить пил, загальна маса якого становитиме приблизно половину маси Сонця.
      У своїй роботі вчені використовували Very Large Telescope в Чилі (належить Європейській південній обсерваторії), за допомогою якого досліджували випромінювання від наднової SN2010jl з галактики UGC 5189A. Фахівці дев'ять разів протягом декількох місяців і в наступні 2,5 роки після реєстрації спалаху наднової досліджували випромінювання SN2010jl у видимому й інфрачервоному діапазонах спектру.
      Процес утворення космічного пилу й укрупнення її частинок до цих пір залишається неясним. Вчені вважають, що основними постачальниками такої речовини у Всесвіті є спалахи наднових. Нове дослідження астрономів дозволяє краще зрозуміти механізми формування пилу.       Результати своїх досліджень автори опублікували в статті в журналі Nature; стисло з її змістом можна ознайомитися на сайті Європейської південної обсерваторії.
Джерело: Корреспондент.net,10.07.2014

Зонд Cassini сфотографував одночасно всі "пам'ятки" Сатурна

Фото: NASA Зонд Cassini на орбіті Сатурна

Новий знімок Сатурна опублікували на сайті NASA.

    На сайті NASA опублікований новий знімок, знятий зондом Cassini з орбіти Сатурна.
    У кадр, зроблений ширококутною камерою 2 квітня, потрапили відразу три "пам'ятки" планети: північні полярні вихри, шестигранний шторм і, звичайно, кільця. Шестикутник, розміри якого можна порівняти з діаметром Землі, своєю появою зобов'язаний реактивним вихрам. Вони утримують периметр шторму і утворюють область, яка обертається навколо північного полюса планети на широті приблизно 77 градусів.

Джерело: Корреспондент.net, 9 липня 2014

Новий телескоп для досліджень гарячого і високоенергетичного Всесвіту

Космічний телескоп «Афіна»
На світлині — рентгенівський телескоп «Афіна» в уявленні художника. 
Фото з сайта news.sciencemag.org.

    Європейське космічне агентство (ЄКА) обрало для другої великої космічної місії рентгенівський телескоп «Афіна» (The Advanced Telescope for High-Energy Astrophysics, Athena), призначений для досліджень в галузі астрофізики високих енергій. Нову космічну обсерваторію планують розробити й виготовити впродовж 2015—2025 рр. Її вивід у Космос заплановано на 2028 рік.
    Великий рентгенівський телескоп, оснащений найсучаснішими науковими інструментами, дозволить вивчати ключові питання в галузі астрофізики. Серед них: як і чому звичайна речовина утворює галактики і їх скупчення? Як ростуть чорні діри, і як вони впливають на своє оточення? Науковці вважають, що чорні діри є в центрі майже всіх галактик і відіграють фундаментальну роль у їх формуванні та еволюції.
    Окрім вивчення чорних дір, потужні інструменти «Афіни» також дозволять виконати безпрецедентні дослідження широкого спектру астрономічних явищ. До них належать віддалені гамма-сплески, гарячий газ, що міститься навколо скупчень галактик, магнітна взаємодія між екзопланетами та їх материнськими зорями, полярні сяйва на Юпітері й комети в нашій Сонячній системі.
    Альваро Ґіменез (Alvaro Gimenez), директор ЄКА з наукових питань, вважає, що «Афіна» дозволить зробити «значний крок вперед у наукових можливостях порівняно з попередніми ренгенівськими місіями» і вона «гарантує, що успіх Європи в галузі рентгенівської астрономії перевершить досягнення нашої флагманської обсерваторії XMM-Newton». «Афіна» буде міститись в другій точці лібрації системи Сонце–Земля — гравітаційно стійкому місці за майже 1,5 млн км від Землі. Її також використовують європейські космічні телескопи «Гершель», «Планк» і «Гайя».
За інф. з сайта Астроосвіта

3 найдивніші факти про космос

Світ повний загадок, і чимало незбагненого науковці знаходять в космосі. Чи є помічені ними явища простим збігом обставин або мають не зрозумілий для сучасної науки прихований зміст?

1. Давня астрономія та уявлення про атоми 

     Прадавня астрономія ніби передбачила знання про атоми, які було відкрито тільки в 1913 році.

     У давнину кожну планету асоціювали з одним із семи відомих металів. Планети також були розставлені в традиційному порядку.
     У 1913 році Генрі Гвін Джефріс Мозлі виявив спосіб, яким чином можна виміряти атомний номер. Таких чином, елементи були пронумеровані.
     Традиційна послідовність планет, прийнята за тисячі років до відкриття Мозлі, відповідає порядку елементів, що виявив науковець.

Табл.1. Планети, Сонце і Місяць поставлені у ній згідно з прийнятим у давнину порядком.

Метал	Атомний  номер	Планета
Залізо	26	Марс
Мідь	29	Венера
Срібло	49	Місяць
Олово	50	Юпітер
Золото	79	Сонце
Ртуть	80	Меркурій
Свинець	82	Сатурн

     Це дивовижне співпадіння було описане у книзі «Маленька книга збігів у Сонячній системі» Джона Мартіно.

2. Напрям обертання зірок і галактик та Сонця 

     Драган Хатерер, космолог, професор фізики в Університеті Мічигану, пише у своїй статті про те, що деякі моделі у Всесвіті або є результатом дивовижного збігу, або ж не можуть бути пояснені на основі сучасних знань про Всесвіт та Сонячну систему.

     Він розглянув космічний мікрохвильовий фон, який є свого роду знімком ситуації у ранньому Всесвіті.
     На початку існування Всесвіту в ньому в щільній масі тримались фотони, протони та електрони. Потім ця маса була випущена і стала плавати у космічному просторі. Хатерер описує космічний мікрохвильовий фон як «туман мікрохвильових фотонів, що приходить до нас з усіх боків і заповнює весь Усесвіт».
     Аналіз теплих і холодних областей в цьому тумані виявляє основні закономірності. За цими даними можна скласти моделі та зробити певні узагальнення, які можуть бути пояснені звичайною випадковістю із вірогідністю в 0,1%.
     Кейт Ленд і Жоао Магуейро з Імперського коледжу в Лондоні, наприклад, знайшли загадкові ділянки з подібною температурою всередині космічного мікрохвильового фону, які також виявились пов’язані з рухом нашого Сонця в просторі.
     «Вони жартівливо обізвали це співпадіння — мабуть, те саме, яке виявили і ми — «віссю зла»», — говорить Хатерер.
 
                          
   
 Приклад карти з температурами космічного мікрохвильового фону. Блакитним кольором позначені нижчі температури, червоним — вищі. Ілюстрація: НАСА

     Він пише: «Багато космологів виявили різні подібності космічного мікрохвильового фону, і малоймовірно, що вони є випадковими. Більше того, майже всі ці співпадіння пов’язані з рухом Сонячної системи або орієнтацією площини екліптики. Чи існує цьому глибше пояснення?»

3. Одиниці виміру співвідносяться дивним чином

Карта сонячної системи. Фото: D.Boyarrin/flickr.com Карта сонячної системи. 
Фото: D.Boyarrin/flickr.com

Радіус місяця = 1080 миль = 3 х 360
Радіус Землі = 3960 миль = 11 х 360
Радіус Землі + Радіус Місяця = 5040 км = 1 х 2 х 3 х 4 х 5 х 6 х 7 = 7 х 8 х 9 х 10
Діаметр Землі = 7930 миль = 8 х 9 х 10 х 11
В милі є 5280 футів = (10 х 11 х 12 х 13) — (9 х 10 х 11 х 12)
Джерело: Велика Епоха | Україна 09.05.2014

Супернова після вибуху: як вона виглядає

Фото: НАСА

     Астрономам з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики вдалось зафіксувати дивовижне явище: вони сфотографували, як виглядає наднова під назвою Тихо через сотні років після вибуху.
     Виявилось, що на її місці й далі відбуваються цікаві процеси, а в рентгенівському світлі можна навіть побачити залишки вибуху — матеріал, розпорошений навкруги, продовжує світитись.
     Астрофізики виявили, що після вибуху з’являлась зворотна ударна хвиля, завдяки якій залишки матеріалу на його місці нагріваються та випускають ультрафіолетове випромінювання, яке і вдалось сфотографувати.
     Наднова Тихо з’явилась в результаті вибуху білого карлика, вважають вчені. Він був настільки потужним, що часточки кремнію та заліза були розпорошені навкруги зі швидкістю 5000 км/с.
     Навіть зараз ударна хвиля від потужного вибуху і далі рухається простором всесвіту зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в 300 разів. А швидкість зворотної ударної хвилі після вибуху була спочатку в 1000 разів більшою за швидкість звуку.
     Що цікаво, група вчених на чолі з Хіроя Ямагучі виявила, що електрони на місці вибуху наднової нагріваються досі. Чому це відбувається, вчені пояснити не можуть, але вже планують дослідити, чи спостерігається такий самий ефект в інших наднових.
     Вибух наднової Тихо був описаний в 1572 році данським астрономом Тихо Браге. Поява такого явища на небі приголомшила людей, які вважали, що небеса є незмінними. Протягом року яскраву супернову можна було побачити на небосхилі.
Джерело: Велика Епоха, 05.07.2014

Як виглядає виверження на Сонці

Фото: НАСА 

    Фахівцям НАСА вперше вдалось відзняти на відео у дуже хорошій якості сонячне виверження або корональний викид маси.
     На відео, оприлюдненому в НАСА, можна побачити виверження зі швидкістю 1,5 мільйонів кілометра на годину речовини на поверхні Сонця.
     Це було перше виверження, яке зафільмував спектрограф IRIS, запущений у червні 2013 року для того, щоб більше детально вивчити нижні шари атмосфери зірки. Масштаб виверження дійсно вражає: активна область на Сонці, що відзнята на відео, має таку ширину, як п’ять діаметрів Землі, а висоту — як сім з половиною.
     Записати відео коронального викиду маси виявилось непростим завданням — перш за все через те, що камера, встановлена на спектрографі, не могла охопити всю поверхню Сонця, а знімала лише окрему ділянку. Іншими словами, науковцям вдалось вгадати місце виверження матерії.
     Виверження матерії відбулось 9 травня 2014 року, а відео НАСА було оприлюднене кілька днів тому на офіційному сайті Агентства з аеронавтики і дослідження космічного простору.
Джерело: Велика Епоха | Україна 06.07.2014

Відео: Як виглядає виверження на Сонці

Астрономи відкрили екзопланету в подвійній зоряній системі

Планета OGLE-2013-BLG-0341LBb приблизно в два рази більша за Землю, але там дуже холодно.

NASA Планета OGLE-2013-BLG-0341LBb.

    Міжнародний колектив з чотирьох груп вчених, в який входять астрономи з Північної Америки, Європи, Японії та інших країн і регіонів світу, виявили планету в подвійній зоряній системі.
    Планета OGLE-2013-BLG-0341LBb приблизно в два рази більша за Землю, температура її поверхні становить близько -213 градусів Цельсія, планета віддалена від своєї зірки приблизно на 145 мільйонів кілометрів, що майже відповідає відстані Землі від Сонця.
    Зірка, навколо якої обертається планета, приблизно в 400 разів тьмяніша за Сонця, що пояснює низьку температуру на поверхні OGLE-2013-BLG-0341LBb. Маса зірки становить 0,1-0,15 маси Сонця; зірка-господар обертається навколо другої, більш масивної зірки-компаньйона.
    Дані про OGLE-2013-BLG-0341LBb вперше стали надходити 11 квітня 2013 року в результаті спостережень в рамках експерименту OGLE-IV. Протягом наступних двох тижнів вчені продовжували дослідження планети і зірки за допомогою різних телескопів.
    Зазначимо, тьмяні подвійні зоряні системи є поширеними об'єктами в галактиці. Вчені вважають, що виявлена ними екзопланета - далеко не єдина у своєму роді.
    Своє дослідження автори опублікували в журналі Science, коротко з ним можна ознайомитися, наприклад, на сайтах Університету штату Огайо або NASA.
    Як повідомлялося раніше, астрономи знайшли недалеко від Землі придатну для життя планету. Планета Глізе 832c хоч в багато чому і схожа на Землю, але вчені вважають, що умови життя там можуть бути екстремальними.
Джерело: tsn.ua/nauka_it/astronomi, 4 липня 2014 року

Відео: Астрономи відкрили екзопланету в подвійній зоряній системі

Астрономи досліджували галактику, що розпиляється

    Зореутворення в центральних районах NGC 4258 триває приблизно в десять разів повільніше, ніж в Чумацькому Шляху. 
     Вчені з США вивчили природу і вплив ударних хвиль від надмасивної чорної діри в центрі галактики NGC 4258.
     Вчені виявили, що надмасивна чорна діра в NGC 4258 виробляє викид потужних струменів, що містять частки високих енергій, які вдаряються об диск галактики і таким чином виробляють ударні хвилі.
     Ці хвилі, як вважають астрономи, нагрівають до температур в тисячі градусів Цельсія галактичний газ, що складається в основному з молекул водню.
     Рентгенівські знімки, досліджені вченими, показують наявність великого числа великих скупчень гарячого газу в областях вище і нижче площини галактичного диска.
     На думку вчених, ці скупчення газу спочатку з'явилися в галактичному диску, і тільки потім ударними хвилями були викинуті за його межі.
     Астрономи підрахували, що протягом приблизно 300 мільйонів років основна частина газу буде викинута з диска галактики NGC 4258, що значно уповільнить процес зореутворення в ній.
     Вже зараз, за оцінкою вчених, зореутворення в центральних районах NGC 4258 триває приблизно в десять разів повільніше, ніж в Чумацькому Шляху.
     Галактика NGC 4258 (Messier 106) знаходиться в сузір'ї Гончі пси на відстані приблизно 23 мільйонів світлових років від Чумацького шляху. Messier 106 так само, як і Галактика, відноситься до групи спіральних.
     Однак у неї є два додаткові рукави, які розташовані під кутом до площини галактики і світяться в рентгенівському, оптичному і радіодіапазоні.
     У своєму дослідженні інтенсивності процесів зореутворення вчені використовували космічний апарат Гершель Європейського космічного агентства, який оцінив масу газу в галактиці NGC 4258, яка може використовуватися для утворення зірок.
     Ударні хвилі й аномальні рукави галактики вчені вивчали в різних діапазонах електромагнітного спектру за допомогою телескопів NASA, за допомогою яких вченим вдалося зробити сукупне зображення галактики.
     Надмасивна чорна діра, розташована в центрі галактики NGC 4258, приблизно в десять разів більше, ніж аналогічний об'єкт в центрі Чумацького Шляху, і споживає значно більше речовини, одночасно уповільнюючи процеси зореутворення і розпорошуючи речовину у вигляді аномальних рукавів.
     Дослідження астрономів дозволяє встановити, яким чином природа чорної діри може впливати на зореутворення і еволюцію галактик в цілому.
     Своє дослідження автори опублікували в The Astrophysical Journal Letters, а коротко з ним можна ознайомитися на сайті NASA.
Корреспондент.net, 3 липня 2014

Вчені знайшли метеорит, що розкрив таємницю масштабної космічної катастрофи

NASA Вчені знайшли метеорит, раніше невідомий науці     Знайдений метеорит назвали Остерплан.

    У шведській каменоломні вчені виявили метеорит абсолютно нового типу, про який науці нічого не відомо. За припущеннями вчених, метеорит прилетів на Землю після масштабного зіткнення.
    Як пише The Verge з посиланням на статтю вчених, назвати незвичайний камінь науковці вирішили на честь церкви Остерплан, що стоїть поруч з кар'єром.
    Ну а саме виявлення Остерплану, на думку вчених, розкрило картину масштабної космічної катастрофи, яка сталася в Сонячній системі близько півмільярда років тому.
    Серед усіх колись знайдених на Землі метеоритів, а їх нині налічується близько 50 тисяч, в особливий клас виділені так звані L-хондрити. L у цій назві означає знижений вміст заліза (Low Iron), якого в них зазвичай не більше 20-25%.
     Вважається, що катастрофічне руйнування якогось батьківського тіла в Головному поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера близько 500 млрд років тому призвело до масового випадання в деяких районах Землі L-хондритів.
Протягом останніх п'яти десятиліть вчені ламали голову над тим, що за зіткнення призвело до утворення цих уламків. LiveScience Шпінель, що міститься в метеоритах, може багато розповісти про те, як часто метеорити бомбардували Землю.
    Одним з місць масового виявлення L-хондритів став кар'єр Торсберг на півдні Швеції, де у вапняках середнього ордовика (близько 470 млн років) знайдено більше сотні копалин метеоритів цього типу. У цій купі каменів був знайдений один, діаметром 8 см, названий спочатку таємничим об'єктом.
     З точки зору геохімії метеорит належить до класу ахондритів, точніше, до рідкісної підгрупи вінонаїтів. Проте аномалії у вмісті інертних газів в його гранулах показали приналежність метеорита до зовсім нового типу.
"Це дуже, дуже дивна і незвичайна знахідка", - вважає Біргер Шмітц, автор дослідження, що було опубліковане в журналі Earth and Planetary Science Letters.

Шпінель, що міститься в метеоритах, може багато розповісти про те, як часто метеорити бомбардували Землю



     Шмітц з колегами з'ясували, що мінерал шпінель, що міститься в метеоритах, може багато розповісти про те, як часто метеорити бомбардували Землю за останні 2,5 млрд років і якими були ці метеорити.
     Щоб пролити світло на природу зниклого батьківського тіла, Шмітц хоче знайти аналогічні метеорити в інших місцях виявлення L-хондритів, які відомі в Китаї, Росії, Швеції, Шотландії та Південній Америці.
Джерело: ТСН ua/ Наука 2.07.2014

Таємничий сигнал надходить із сузір’я Персея

     Вчені НАСА схвильовані таємничим сигналом, що надходить із глибокого космосу з відстані у 240 млн світлових років. Експерти NASA впевнені, що їм вдалося зафіксувати сигнал, що йде із сузір’я Персей, яке знаходиться в північній півкулі і є одним з найбільш значних в просторі космосу.
      Походження сигналу і хто його відправив або виробляє – поки для науковців загадка. Таємничий сигнал, що переполохав науковий світ, представляє з себе імпульс з величезною інтенсивністю, яку фіксують в рамках хвиль рентгенівського випромінювання.
     За деякими припущеннями, подібне випромінювання може виходити від «стерильних нейтрино», які в свою чергу є плацдармом для народження темної матерії. Сигнал, зафіксований тільки зараз, знаходиться від нас на відстані 240 млн світлових років.
Джерело: Новини науки.ua

Всесвітній день НЛО ( День уфолога )

     У всьому світі 2 липня відзначають як День НЛО (World UFO Day) або День уфолога. Це свято присвячене тим, хто вивчає явища, які не мають логічного пояснення, і об'єкти, яким приписується позаземне походження. Термін «уфологія» походить від абревіатури UFO (Unidentified Flying Object), аналогічний російському НЛО — «непізнаний літаючий об'єкт».
      Вибір дати для міжнародного свята пов'язаний з тим, що імовірно в кінці червня або на початку липня 1947 року в пустелі поруч з містечком Розуелл (Roswell) американського штату Нью-Мексико впав дивний об'єкт. Багато хто впевнений, що там розбилася "літаюча тарілка" з інопланетянами. Оскільки спецслужби США засекретили всі матеріали цієї справи, зараз складно підтвердити або спростувати гіпотезу. Однак подія отримала широкий громадський резонанс, саме з «Розуельський інцидент» (Roswell UFO Incident) почалася історія уфології. І земляни розділилися на два табори: тих, хто вірить в існування братів по розуму, і тих, хто в цьому сумнівається.
      Наукове співтовариство поки не визнала уфологію наукою. Тим не менш у багатьох країнах світу існують великі організації і центри уфологічних досліджень, де трудяться цілком авторитетні вчені. Умовно уфологів можна також розділити на два табори: тих, хто шукає докази позаземної присутності на нашій планеті, і тих, хто шукає пояснення цим загадковим явищам, намагаючись розширити межі сучасної науки.
      Незважаючи на відсутність безпосередніх доказів падіння НЛО в Розуеллі, щорічно на свято на початку липня в місто приїжджають понад 200 тисяч осіб. В цей час тут організовується фестиваль, у рамках якого проходять семінари, лекції, спеціальні експозиції та костюмований парад «інопланетян».
      На дні проведення фестивалю в Розуеллі припадає пік туристичної активності: у готелях не залишається вільних місць, розкуповуються сувеніри з інопланетною символікою. Гостям показують одразу чотири місця краху літаючої тарілки в околицях міста. В цілому «НЛО-індустрія» щорічно приносить економіці міста близько 5,2 мільйона доларів прибутку.

 Відео: Информационная служба RTVi поздравляет с праздником.

ЄКА побудує найбільший космічний рентгенівський телескоп

Рентгенівський телескоп Athena
   
    Європейське космічне агентство (ЄКА/ESA) повідомило про остаточний вибір наступного великого «космічного проекту». Ним стане Advanced Telescope for High-Energy Astrophysics (Athena) – «Передовий телескоп астрофізики високих енергій», запуск якого ймовірно відбудеться в 2028 році.
      Космічний апарат буде оснащений найсучаснішим обладнанням, дані з якого повинні будуть дати відповідь на ключові питання астрофізики: як і чому матерія об’єдналася в галактики і кластери, які ми спостерігаємо сьогодні? Як розвиваються чорні діри і яким чином вони впливають на своє оточення?
     Вчені припускають, що чорні діри «ховаються» в центрах більшості галактик і грають дуже важливу роль в їх формуванні та еволюції. Аби більше дізнатися про цей взаємозв’язок, Athena буде «ловити» рентгенівське випромінювання дуже гарячої речовини, яка от-от буде поглинена чорною дірою, і вимірювати величину збурень, викликаних гравітаційним лінзуванням і релятивістськими ефектами уповільнення часу, які спостерігаються в екстремальних умовах поблизу чорної діри. Athena також зможе зафіксувати власне обертання чорної діри.
     Передові дослідницькі інструменти, встановлені на цьому космічному апараті, також дозволять вивчити широкий спектр інших астрономічних явищ, серед яких далекі гамма-спалахи, параметри гарячого газу, який оточує галактичні кластери, магнітну взаємодію між екзопланетами і їх сонцями, полярні сяйва Юпітера і комети, котрі відвідують нашу Сонячну систему.
     Джерело: info-svit.org.ua, 30.06.2014 о 14:40