Світ галактик. Квазари. Проблеми космології

        Питання уроку

     1. Класифікація галактик.
     2. Параметри галактик.
     3. Червоне зміщення.
     4. Активні галактики, радіогалактики, квазари.
     5. Розподіл галактик у просторі.
     6. Проблеми космології.


        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    1. Опрацювати §15(4-7).
    2. Виконати завдання 4-10 (§15).

    Квазари (від англійського quasar, скор. quasistellar radiosource — квазізіркове джерело радіовипромінювання) — потужні позагалактичні джерела електромагнітного випромінювання. Відкриті 1960 р. як джерела радіовипромінювання з дуже малими кутовими розмірами (менше за 10"), потім ототожнені з оптичними об'єктами візуальної зіркової величини 16-18m.Згодом було виявлено квазари, які за оптичними характеристиками не відрізняються від квазарів, проте не мають радіовипромінювання. Сьогодні обидва типи об'єктів називають квазарами: перші — радіоголосними (або радіоактивними), а другі — радіотихими (або радіоспокійними). Радіоголосні квазари становлять декілька відсотків від загальної кількості квазарів.
    Квазари — найпотужніші за випромінюванням об'єкти у Всесвіті. Потужність випромінювання (світність) квазарів, в тому числі в радіо-, ІЧ-, УФ-, рентгенівському, а в окремих випадках і в -діапазоні, сягає 10^{46}-10^{47} ерг/с.

    Сьогодні відомо понад 2000 квазарів. Багато з них знаходяться на відстані 10-12 млрд. світлових років від Сонця, себто практично на межі спостережуваного Всесвіту. У багатьох квазарів виявлено компактні радіовикиди довжиною понад 100 тис. світлових років. Внаслідок великої віддаленості квазари спостерігають лише за допомогою спеціальних телескопів — радіоінтерферометрів.
    У спектрах багатьох квазарів, крім емісійних ліній, є одна або декілька систем ліній поглинання, червоні зміщення яких менші, ніж в емісійних ліній. Ці лінії поглинання формуються на шляху між квазарами і спостерігачем. Квазари мають найвищі світності серед усіх об'єктів Всесвіту, наприклад, потужність випромінювання квазарів S5 0014+81 в оптичному діапазоні перевищує 5·1014L. Висока світність квазарів дає змогу спостерігати їх на дуже великих відстанях. Виявлено квазари з червоним зміщенням z>4.
    Квазари виявляють змінність у широкому діапазоні тривалостей циклів — від кількох днів до кількох років. Амплітуда змінності в фільтрі В звичайно 0.5— 1.5m, хоча у деяких квазарів вона не перевищує 0.lm. Проте є група оптично змінних квазарів, зміни блиску яких досягають 6.0m. Оптично змінні квазари часто об'єднують з лацертидами в один клас — Блазари. Квазари належать до галактик з активними ядрами. Більшість з них пов'язані зі спіральними галактиками.
    На початку XXI ст. встановлено, що квазари — це галактики, які мають в центрі надмасивні чорні діри.
    У 1979 році спостереженням зображення подвійного квазара 0957+561 був підтверджений ефект гравітаційного лінзування, передбачений Ейнштейном в загальній теорії відносності.

          ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

     1. Відео "Види Галактик".


     2. Відео "Великий вибух - великий перелом".


     3. Відео "Квазар - Самый смертоносний об"єкт у Всесвіті".