Перше фотографування місячної поверхні

     У 1960-х роках НАСА приступило до програми розробки великого космічного апарату «Аполлон», здатного доставити людину на Місяць, а також виконати детальні дослідження місячної поверхні.
     У липні 1964 року був запущений апарат «Рейнджер-7», який передав більше 4300 високоякісних телевізійних зображень Місяця. «Рейнджер-8», запущений на початку 1965 року, передав понад 7000 зображень місячної поверхні. 21 березня 1965 року до Місяці була запущена АМС «Рейнджер-9», що передала на Землю 5814 кадрів.
     Останнім етапом підготовки до польотів космічного корабля «Аполлон» була детальна зйомка з орбіти місцевості в районі місячного екватора.
     Для цієї мети були підготовлено п'ять штучних супутників Місяця «Лунар орбитер», кожен з яких був оснащений фотографічної системою.

     18 серпня 1966 перший американський штучний супутник Місяця «Лунар орбитер-1» здійснив фотозйомку місячної поверхні і передав на Землю 229 кадрів високого та середнього дозволу. Рештою апаратами були отримані додаткові знімки ділянок і областей видимої сторони Місяця, а також областей невидимого боку (полярних районів).
      Після виконання основного завдання, апарати використовувалися для вивчення метеорної та радіаційної обстановки у Місяця, гравітаційних полів Місяця та інших досліджень. Запуски здійснювалися ракетою-носієм «Атлас-Аджена-Д» в період з 10 серпня 1966 по 1 серпня 1967 року.