День авіації України

        Сьогодні - День авіації України!
         Це професійне свято військових і цивільних авіаторів та працівників авіаційної промисловості і транспорту святкується в останню суботу серпня. Свято встановлено Указом Президента України № 305/93 від 16 серпня 1993 року.
         Повітряний рух України охоплює 729,8 тис. кв. км. В Україні створено об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху.
         Україна - держава з повним авіаційним циклом, що має ефективну систему державного регулювання авіації, власну профільну освіту, підприємства літакобудування, розвинену мережу аеропортів і сучасну аеронавігаційну систему.
        

Марсоходу Curiosity удалось заснять солнечное затмение

     Аппарат NASA Curiosity сделал самые четкие изображения солнечного затмения, полученные с поверхности Марса.
     На снимках запечатлено прохождение самого большого спутника Красной планеты — Фобоса. Фотографии были получены при помощи камеры Mastcam.
     По словам одного из координаторов программы Марка Леммона, это самое близкое изображение полного солнечного затмения из всех сделанных на Марсе, передает портал Zhelezyaka. В ходе наблюдений 17 августа Фобос оказался на 2-3 км ближе к центру Солнца, чем предполагалось ранее.

Астрономи знайшли найточнішу та найстарішу копію Сонця

    Світило розташоване в 250 світлових років від Землі.
    Група вчених під керівництвом астрономів з Бразилії на телескопі VLT ідентифікувала та дослідила найстарішу з відомих на сьогоднішній день зірок-двійників Сонця - HIP 102152. Це світило розташоване в 250 світлових років від Землі в сузір'ї Козерога (Capricornus) і має більше спільного з Сонцем, ніж будь-який інший з "сонячних двійників".
     Виявлення цього майже ідентичного Сонцю об'єкта дає вченим шанс побачити, як виглядатиме Сонце, коли "постаріє". До того ж, нові спостереження вперше дозволили встановити важливий зв'язок між віком зірки і вмістом в ній літію, а також дозволило припустити, що навколо HIP 102152 є планети земного типу. Американські астрономи зробили найточніші знімки поверхні Сонця. Знімки були зроблені за допомогою спеціального сонячного телескопа.
    Більше читайте тут: http://tsn.ua/nauka_it/astronomi-znayshli-naytochnishu-ta-naystarishu-kopiyu-soncya-308751.html

Астрономи відкрили "найлегшу галактику" Всесвіту.

    Астрономи схильні вважати, що нещодавно відкрита тьмяна колекція з приблизно 1 тис. зірок, які обертаються навколо Чумацького Шляху, насправді є найлегшою галактика з усіх відомих на сьогодні.
    Карликова галактика Segue 2 являє собою крихітний за мірками Всесвіту згусток матерії, оточений з усіх боків шаром темної матерії, яка і утримує Segue 2 від розпаду чи поглинання з боку Чумацького Шляху.
     Вчені зазначають, що в теорії подібні мікро-галактики не повинні створюватися в межах локальної групи галактик, куди входить і Чумацький Шлях. Однак у реальності такі мікро-галактики існують. І за своїми розмірами вони менші, ніж теоретично допустимий для подібних формувань мінімум. За словами дослідників, саме через малі розмірі такі структури складно вивчити. Тож вони являють собою загадку.
     За словами Джеймса Баллока з Університету Каліфорнії в місті Ірвайн, швидше за все, наявність подібних мікро-галактик в майбутньому призведе до того, що астрономам доведеться дещо переглянути моделі формування галактик. "Чумацький Шлях і Segue 2 – це як слон і муха. Виявити Segue 2 було непросто. За рівнем світності Чумацький Шлях в 20 млрд разів яскравіше Segue 2", - пояснив Баллок.
      Більше читайте тут: http://tsn.ua/nauka_it/astronomi-vidkrili-naylegshu-galaktiku-vsesvitu-308059.html

Магнитное поле Солнца в скором времени "перевернется" - NASA

      Магнитное поле Солнца в скором времени «перевернется» - NASA. Сотрудники Национального управления по воздухоплаванию и исследованию космического пространства (NASA), изучив последние данные своих солнечных лабораторий, сообщают о том, что в настоящее время Солнце готовится к «перевороту» своего магнитного поля.
Причин для паники нет - такое явление регулярно происходит в тот момент, когда Солнце находится на пике 11-летнего цикла активности.
Активность Солнца подчиняется 11-летнему циклу. При этом вспышки, «корональные дыры» (области с повышенной скоростью солнечного ветра) и выбросы плазмы, вызывающие на Земле магнитные бури, гораздо чаще происходят в периоды максимума активности Солнца. Кроме того, на пике солнечной активности в результате процессов перестройки, как правило, северный и южный магнитный полюс меняются своими местами.
Это, по словам Фила Шерера (Phil Scherrer) из Стэнфордского университета, это нормальный элемент солнечного цикла - сначала солнечное магнитное поле падает до нуля, а затем возникает вновь, но уже с обратной полярностью.
По словам Тодда Хоксема - специалиста по физике Солнца из Стэнфордского университета, до полной инверсии магнитного поля Солнца осталось всего 3-4 месяца, а затем этот «переворот» вызовет волновой эффект по всей Солнечной системе.
В настоящее время, по данным с солнечных обсерваторий NASA, полушария Солнца к «переплюсовке» магнитного поля движутся не синхронно. Северный полюс к ней уже практически готов, а южный полюс магнитного поля Солнца его догоняет.
Однако вскоре оба этих полюса поменяют полярность, а для Солнца и всей Солнечной системы, по словам Шерера, начнется вторая половина 24-летнего солнечного цикла.
За матеріалами: Новини науки

Завалишин Анатолій Павлович

         Анатолій Павлович Завалишин (24 серпня 1933 — 2 травня 2011) — український громадський діяч, організатор випробувань і запусків ракетно-космічної техніки, заступник начальника космодрому Байконур (1986–1988), генерал-майор, лауреат Державної премії СРСР (1981), Президент Федерації космонавтики України (1991–2001), ініціатор підготовки та співавтор Першої Національної космічної програми України.
         Народився 24 серпня 1933 року в місті Лохвиці Полтавської області. У 1957 році закінчив Харківське вище авіаційне інженерне училище ВПС.
         З 1957 працював на космодромі Байконур. У 1957–1959 — на наземних вимірювальних пунктах; У 1959 1986 — працював у випробувальному управлінні космодрому, інженером, старшим інженером, начальником лабораторії, начальником відділу, заступником начальника управління, начальником управління.

         З 1986 по 1988 рр. — Заступник начальника космодрому з науково-дослідної та дослідно-випробувальної роботи. Учасник космічних запусків понад 300 космічних апаратів — перших штучних супутників Землі, перших космічних кораблів, орбітальних і міжпланетних станцій, супутників зв'язку і телемовлення і спеціального призначення, космічного літака «Буран». Брав участь у забезпеченні 90 пусків міжконтинентальних балістичних ракет Сергія Корольова, Володимира Челомея, 266 пусків космічних ракет-носіїв Сергія Корольова, Володимира Челомея, Михайла Янгеля, Володимира Уткіна, Валентина Глушко, в тому числі 51 раз був керівником бригади випробувачів — «стріляючим».
         З 1992 по 1997 рр. — працював в Національному космічному агентстві України, а з 1993 року — начальником управління космічних програм, ініціатор підготовки та співавтор Першої Національної космічної програми України.
         З 1997 по 2001 рр.. — радник директора Інституту космічних досліджень НАНУ-НКАУ. З 1991 по 2001 рр. — очолював Федерацію космонавтики Україні, а у 2002–2007 рр.. — Віце-президент Аерокосмічного товариства України.
         Помер 2 травня 2011 року, похований в Києві на Байковому кладовищі.
         Написав понад 10 книг з історії космонавтики.
Байконурские университеты: записки ветерана-испытателя. Машиностроение, 1999–205 стор. Сквозь пространство и время: записки ветерана космодрома Байконур / А. П. Завалишин; сост. Б. В. Журахович, А. П. Завалишин. — Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 1997. — 346 с. — ISBN 5-89975-085-5

День Незалежності Украї́ни

   День Незалежності Украї́ни — головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

    Уперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року — в пам'ять про те, що рік тому — 16 липня 1990 року — Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:
    Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:
 Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

    Згодом, 18 червня 1991 року, було внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України».
    Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:
     Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
     Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

Відео: 24 августа-ДЕНЬ НЕЗАВИСИМОСТИ УКРАИНЫ!!!

Україна та Японія будуть слідкувати за Чернобильською АЕС і "Фукусимою" з космосу

    Влада Японії та України мають намір спільно спостерігати за станом навколишнього середовища навколо Чорнобильської АЕС і японської станції "Фукусима-1" за допомогою космічних супутників (повідомлення ИТАР-ТАСС).
    Супутники, розроблені вченими Токійського університету, дадуть можливість збирати інформацію про райони радіаційних аварій з космосу. За їх допомогою можна буде визначити рівень радіації та оцінити ефект, спричинений на навколишнє середовище і природу.

     В свою чергу, українська сторона надасть ракету-носій, яка виведе ці супутники на орбіту вже у 2014 році.
     Запуски виконуватиме державне космічне агентство України. Розмір мінісупутників становитиме 50 см, а вага - близько 60 кг. Вони робитимуть знімки кожні дві години з висоти близько 600 км.
     Даний проект буде обговорюватися під час зустрічі голови МІДу Японії Фуміо Кісіди і його українського колеги Леоніда Кожари. Крім того, Кисідо особисто планує відвідати Чорнобильську АЕС 25 серпня під час свого трьохденного візиту в Україну.

Німецький фізик запропонував альтернативну теорію еволюції Всесвіту

    Німецький фізик теоретик Крістоф Веттеріх запропонував відмовитися від загальновідомої теорії розширення Всесвіту, якою користується більшість сучасних учених.
     Як повідомляє ТСН з посиланням на The Daily Telegraph, Веттер поставив під сумнів явище, відоме як червоне зміщення. Саме воно майже сотню років тому підказало астрономам, що галактики з плином часу все більше віддаляються одна від одної.
     За словами вченого, світло, що випромінюється атомами, при втраті їхньої маси, видаватиме той самий феномен, який називають червоним зміщенням.
     "Якщо атоми втрачають у масі, то буде спостерігатися червоне зміщення, якщо ж маса атомів зростає, то спектральні лінії змістяться у фіолетову (короткохвильову - ред.) частину спектру", - зазначив Веттер. Виходячи з цього, німецький фізик припустив, що колись маси атомів, імовірно, були меншими, але поступово збільшувалися, що і дало результат спостережень у вигляді червоного зсуву..
     Зазначимо, що один із космологів Сент-Едрюсського університету, розробник альтернативної теорії гравітації, прийняв дослідження німецького колеги з усією серйозністю. Про еволюцію Всесвіту він висловився поетично: "Вона як клавіші піаніно, на яких грають від нижнього до верхнього регістру". За теорією Веттеріха виходить, що перша нота "космічного панно" була довгою і низькою.
     Його імя внесено в Зал слави американських астронавтів.

Фрідрих Артурович Цандер — піонер ракетної техніки і космонавтики

    Фрідрих Артурович Цандер (23 серпня 1887, Рига - 28 березня 1933, Кисловодськ) — радянський піонер ракетної техніки і космонавтики. Син німецьких іммігрантів, що переселилися в Радянську Росію. Випускник Ризького технічного університету. Один з розробників першої радянської ракети на рідкому паливі «ГИРД-X».
    Фрідрих Цандер народився у родині балтійських німців. Його батько Артур Костянтинович був лікарем, однак захоплювався не тільки медициною, але й іншими природничими науками. Свій інтерес він передав синові.
     У 1898 році Фрідрих був зарахований до першого класу Ризького міського реального училища, яке він закінчив через 7 років, ставши одним із кращих учнів. В останньому класі йому довелося ознайомитися з роботою видатного російського вченого-самоучки Костянтина Едуардовича Ціолковського "Дослідження світових просторів реактивними приладами", після чого захопився ракетами. Під час навчання на інженера в Ризькому політехнічному інституті Цандер виконав розрахунок траєкторії польоту міжпланетної ракети, яка могла б досягти поверхні Марса. Тема польоту до червоної планеті хвилювала Цандера все життя, а гасло "Вперед, на Марс!" стало його особистим девізом.
    У 1908 році Цандер опублікував свою першу роботу, присвячену міжпланетним подорожам, розглянувши в ній питання життєзабезпечення людини в космічному польоті, де вперше виклав ідею космічних оранжерей — вирощування їстівних рослин безпосередньо на борту космічного корабля.

 
     У 1911 ним була запропонована ідея використання частини конструкції корабля як додаткового запасу високоефективного палива. За задумом Цандера, космічний корабель міг злітати як звичайний аероплан, а при досягненні кордонів земної атмосфери використовувати непотрібні елементи конструкції, такі як крила, пропелери, двигун в якості пального.     До початку Першої світової війни Цандер працював у Ризі на заводах «Мотор» і «Провідник». Під час війни завод «Провідник» був евакуйований в Росію. Після закінчення війни Цандер вирішив залишитися в Москві.
      1921 році доповідь про цей проект була представлена Цандером на конференції винахідників, а в 1924 році - перероблена і опублікована в 13-му номері журналу «Техніка і життя» під назвою "Перельоти на інші планети". У тій же статті Цандер висловив ідеї про вигоду застосування прямоточних реактивних двигунів, про можливість використання і конструкції сонячного вітрила.

      Разом з Юрієм Кондратюком і своїм учителем К. Е. Ціолковським Цандер організцвав «Товариство вивчення міжпланетних сполучень». У ранніх роботах якого була вперше розглянута можливість використання атмосфери для гальмування і повернення космічних кораблів. У тому ж 1924 році Цандер запатентував ідею крилатої ракети, яка повинна була стати основним засобом для виконання міжпланетних перельотів.
      В 1929 - 1932 побудував і випробував реактивний двигун на стислому повітря з бензином (ОР-1). В 1930 - 1931 роках викладав у Московському авіаційному інституті, в 1931 - 1932 - головував в Групі вивчення реактивного руху (ГВРР), яка створила і запустила в 1933 році першу радянську ракету конструкції М. К. Тихонравова, а потім другу - за проектом Цандера. В 1933 - побудував і випробував реактивний двигун на рідкому кисні та бензині (ОР-2).
     Ф. А. Цандер не побачив старту своєї ракети: він захворів і помер від тифу в за кілька місяців до старту. Похований в Кисловодську на Старому Військовому кладовищі.

Відео: Цандер Фридрих - Календарь важных дат Faberlic

Відео: Фрідріх Цандер

Успішний пуск ракети-носія "Дніпро" з південнокорейським супутником ДЗЗ KompSat-5

     22 серпня 2013 року о 17 годині 39 хвилин за київським часом, з пускової бази «Ясний» (Оренбурзька область Російської Федерації) за безпосередньої участі українських спеціалістів було здійснено пуск ракети-носія «Дніпро» з південнокорейським супутником дистанційного зондування Землі KompSat-5. О 17 годині 55 хвилин супутник успішно відділився від третього ступеня ракети-носія і вийшов на задану орбіту. Відділення супутника контролював мобільний вимірювальний пункт, розгорнутий ДКБ "Південне" в Султанаті Оман.
      На борту KompSat-5 встановлено мікрохвильовий радар SAR (радіолокатор з синтезованою апертурою), який забезпечить високу якість зображення (номінальна просторова розподільча здатність в режимі зйомки Spotliqht складе до 1 метра) в будь-який час доби і за будь-яких погодних умов. Радіолокатор, встановлений на супутнику KompSat-5 буде виконувати зйомку в Х-діапазоні довжин хвиль.
      Супутник KompSat-5 масою 1316 кг призначений для здійснення цілодобового моніторингу Корейського півострова. Періодичні спостереження за земним простором і океаном будуть проводитися протягом п'яти років.
       Ракета-носій «Дніпро» створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (SS-18), яка була розроблена ДП «Конструкторське бюро «Південне» та виготовлена ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» в кооперації з українськими та російськими підприємствами. Пуск ракет-носіїв «Дніпро» здійснюється із шахтної пускової установки, досконала система керування забезпечує високу точність виведення космічних апаратів. Загалом з 1999 року за програмою «Дніпро» здійснено 18 пусків. Постачальником пускових послуг РН «Дніпро» є Міжнародна космічна компанія «Космотрас». Минулого разу ракета стартувала два роки тому, 17 серпня 2011 року, і вивела на орбіту український КА «Січ-2».

21 серпня 2013 року помер американський астронавт Чарльз Гордон Фуллертон

21 серпня 2013 року на 77-му році життя помер американський астронавт Чарльз Гордон Фуллертон (Charles Gordon Fullerton).

     Фуллертон народився 11 жовтня 1936 року у місті Рочестер, штат Нью-Йорк. Закінчив середню школу імені Гранта у Портленді, штат Орегон. У 1957 році закінчив Каліфорнійський технологічний інститут у Пасадині та отримав ступінь бакалавра наук з машинобудування, а в 1958 році у тому ж інституті отримав ступінь магістра наук з машинобудування.
      На службі у ВПС США з 17 липня 1958 року. Спочатку пройшов початкову льотну підготовку, потім підготовку пілота-перехоплювача. З травня по грудень 1960 року проходив підготовку пілота-бомбардувальника на базі ВПС Макконелл у Канзасі. У травні 1964 року закінчив аерокосмічну школу пілотів-дослідників на авіабазі Едвардс у Каліфорнії. Пройшов також підготовку у Школі офіцерів ескадрильї та закінчив Промисловий коледж збройних сил. Загальний наліт становить більше 16 000 годин на 135 типах літальних апаратів.
     Військові звання: другий лейтенант ВПС (1958 року). Капітан ВПС (1966 року). Полковник ВПС (у відставці з 1988.06.27).
     1977 року брав участь в атмосферних польотах-випробуваннях (ALT) аеродинамічних якостей шатлів, літав на «Ентерпрайзі». Здійснив два космічні польоти:
     Перший політ — STS-3, шатл «Колумбія». З 22 по 30 березня 1982 року — пілот. Тривалість польоту склала 8 діб 6 хвилин.
     Другий політ — STS-51F, шатл «Челленджер». З 29 липня по 6 серпня 1985 року — командир екіпажу. Тривалість польоту склала 7 діб 22 години 46 хвилин.

 Загальна тривалість польотів у космос — 15 діб 22 години 52 хвилини.
   Нагороди:
 Хрест льотних заслуг (США),
 Медаль «За видатну службу» (НАСА),
 Медаль «За виняткові заслуги»,
 Медаль «За космічний політ» (1983 і 1985),
 Премія Американського Інституту аеронавтики та астронавтики,
 Член «Американського товариства астронавтики».

Запуск першої радянської міжконтинентальної балістичної ракети Р-7

     Роботи над створенням ракети Р-7 і всього технологічного обладнання, необхідного для підготовки та проведення її запусків, велися під керівництвом Генерального конструктора радянської ракетної техніки Сергія Корольова — видатного вченого і творця кращих у світі ракетно-космічних систем.
     Проект будівництва Р-7 являв собою одну з найбільших інженерно-технічних програм, коли-небудь здійснювалися в Радянському Союзі. Його реалізація сприяла подальшому розвитку багатьох галузей науки і техніки, пов'язаних з ракетобудуванням.
     21 серпня 1957 року з космодрому Байконур (Казахстан) відбувся перший вдалий запуск Р-7, яка мала також кодовий шифр «виріб 8К718». Ракета успішно пройшла заданий маршрут, а її головна частина, яка імітує ядерну боєголовку, точно потрапила в задану ціль на півострові Камчатка.
     Паралельно з Р-7 йшли розробки іншого бойового ракетного комплексу Р-7А, який мав більшу дальність польоту, удосконалену систему управління, більш надійні двигуни і полегшену бойову частину.
     Згодом численні модифікації ракети Р-7А виводили на навколоземні орбіти космічні кораблі і апарати різного призначення, в тому числі різні космічні станції. Саме ця так звана "сімка" і її наземне обладнання стали основою для створення базових модифікацій ракетно-космічних комплексів типу «Восток», «Восход», «Союз» і «Блискавка».
Джерело: Альманах визначних подій.

"Хвостаті космонавти" — Білка та Стрілка

     19 серпня 1960 року радянська ракета вивела на орбіту корабель «Восток», на борту якого знаходилися собаки Білка і Стрілка. Метою експерименту було дослідження впливу космічного випромінювання на живі організми, а також перевірка ефективності різних систем життєзабезпечення — харчування, водопостачання, асенізації, регенерації відходів.
       Корабель оснастили медико-біологічної апаратурою, яка фіксувала зміни, що відбувалися в організмах собак протягом усього польоту. Для польоту собакам пошили спеціальні костюми червоного і зеленого кольорів.
     Перед відправкою Білки і Стрілки в космос вченим довелося вирішити кілька серйозних проблем. У кабіні космічного корабля довго не вдавалося домогтися прийнятної температури — собаки з працею переносили спеку. Крім того, їх необхідно було привчити до замкнутого простору. Крім собак, на борту знаходилися два білих щури і кілька мишей.
     Старт відбувся з космодрому Байконур о 15 годині 44 хвилини. На наступний день спусковий апарат з тваринами на борту успішно приземлився в заданому районі. Повернулися з орбіти собаки стали об'єктом підвищеної уваги і через добу вже брали участь у прес-конференції, влаштованій в будівлі ТАРС.
     Обидві собаки почували себе чудово. Стрілка залишила після себе численне потомство. А один з її цуценят — Пушок — був подарований дружині американського президента Жаклін Кеннеді.

Відео: Белка и Стрелка покорили Космос

Відео: Белку и Стрелку готовили к полету в космос целый год

Відео: Покорение космоса Белкой и Стрелкой


Відео: Песня Белки и Стрелки Belka and Strelka Song


Відео: "Собачий" космос. Dogs' Space.

Пулковська астрономічна обсерваторія

    Будівля Пулковської обсерваторії будувалося за проектом архітектора Олександра Брюллова і була урочисто відкрита 19 серпня 1839 року. Її створенням керував видатний учений-астроном Василь Струве, який і став її першим директором. В обсерваторії знаходився один з найбільших на той момент у світі телескопів — з фокусною відстанню 7 м і діаметром об'єктива 38 см.
    Основним напрямком робіт в обсерваторії було визначення положення зірок у просторі, а також пошук і дослідження подвійних зірок. В обсерваторії провадилися географічні дослідження території Росії, вона використовувалася для розвитку засобів навігації. У ній були складені досить точні каталоги зоряного неба.
     До 50-ї річниці заснування в обсерваторії була додатково створена астрофізична лабораторія і встановлено найбільший у світі телескоп-рефрактор з 76-сантиметровим діаметром об'єктива.
    У 20 столітті обсерваторія почала передавати по радіо сигнали точного часу. Її вчені організували безліч експедицій для визначення різниць у широті, спостереження Венери і сонячних затемнень, вивчення астроклімат.
    На сьогоднішній день наукова діяльність обсерваторії охоплює практично всі напрямки фундаментальних досліджень сучасної астрономії: небесна механіка і зоряна динаміка, астрометрія (геометричні та кінематичні параметри Всесвіту), Сонце і сонячно-земні зв'язки, фізика і еволюція зірок, апаратура і методика астрономічних спостережень.

Відео: Пульс Живой Вселенной. Эпизод 8. Пулковская

Перше фотографування місячної поверхні

     У 1960-х роках НАСА приступило до програми розробки великого космічного апарату «Аполлон», здатного доставити людину на Місяць, а також виконати детальні дослідження місячної поверхні.
     У липні 1964 року був запущений апарат «Рейнджер-7», який передав більше 4300 високоякісних телевізійних зображень Місяця. «Рейнджер-8», запущений на початку 1965 року, передав понад 7000 зображень місячної поверхні. 21 березня 1965 року до Місяці була запущена АМС «Рейнджер-9», що передала на Землю 5814 кадрів.
     Останнім етапом підготовки до польотів космічного корабля «Аполлон» була детальна зйомка з орбіти місцевості в районі місячного екватора.
     Для цієї мети були підготовлено п'ять штучних супутників Місяця «Лунар орбитер», кожен з яких був оснащений фотографічної системою.

     18 серпня 1966 перший американський штучний супутник Місяця «Лунар орбитер-1» здійснив фотозйомку місячної поверхні і передав на Землю 229 кадрів високого та середнього дозволу. Рештою апаратами були отримані додаткові знімки ділянок і областей видимої сторони Місяця, а також областей невидимого боку (полярних районів).
      Після виконання основного завдання, апарати використовувалися для вивчення метеорної та радіаційної обстановки у Місяця, гравітаційних полів Місяця та інших досліджень. Запуски здійснювалися ракетою-носієм «Атлас-Аджена-Д» в період з 10 серпня 1966 по 1 серпня 1967 року.

Міжнародна академія астронавтики

     16 серпня 1960 року в Стокгольмі за рішенням XI Міжнародного астронавтичного конгресу була заснована Міжнародна академія астронавтики (МАА).
    Ініціатором створення академії став професор Теодор фон Карман, відомий вчений у галузі ракетобудування та аеродинаміки.
     Сьогодні членами академії є науковці з більш ніж 65 країн.
     Завдання академії — розвиток астронавтики в мирних цілях, підтримка окремих науковців, які працюють в галузях науки і техніки, пов'язаних з астронавтикою, проведення програм міжнародного співробітництва, спрямованого на розширення аерокосмічних досліджень.
      Складність і дорожнеча нових космічних технологій вимагає залучення спільних зусиль вчених всіх країн, тільки тоді такі багатообіцяючі проекти, як місячні поселення або експедиція на Марс, зможуть здійснитися, тому в цілях розширення міжнародного співробітництва МАА підтримує тісні контакти з багатьма національними академіями.

Відео: Україна і Міжнародная Академія Астронавтики

10 серпня закладено перший камінь фундаменту Грінвічської обсерваторії

     Створенням однієї з нині відомих у світі обсерваторій в Грінвічі Англія зобов'язана королю Карлу II Стюарту. 22 червня 1675 він видав указ, в якому говорилося про рішення якомога швидше побудувати обсерваторію.  
     Уже в серпні будівництво було розпочато, а менше, ніж через рік воно було завершено.
    Цікавим фактом є те, що кошти на те, щоб звести будівлю обсерваторії, король наказав узяти з доходів, отриманих за продаж зіпсованого пороху. Більш того, на придбання обладнання також не було виділено грошей, тому Джон Флемстид, призначений першим директором Грінвічській обсерваторії, змушений був купувати його на власні кошти, а також скористатися допомогою доброзичливців, також зацікавлених у тому, щоб нова обсерваторія почала функціонувати.
    Місце для нової Королівської обсерваторії в Грінвічському парку було запропоновано Крістофером Реном. 10 серпня 1675 був закладений перший камінь в основу фундаменту Грінвічській обсерваторії.
    Протягом всієї історії астрономії Гринвіцька обсерваторія відігравала важливу роль. Вашингтонська конференція 1884 прийняла меридіан, що проходить через Гринвіч, за точку відліку географічної довготи.

    У 20 сторіччі напрямок робіт обсерваторії змінилося: більше уваги стало приділятися астрофізиці. Труднощі спостереження неба в яскраво освітленому Лондоні призвели до того, що в 1948 році обсерваторію перевели в Замок Хeрстмонсо в графстві Сассекс. До початку 1970-х років стало ясно, що в Англії взагалі немає місць, де можна було б проводити сучасні спостереження, і було прийнято рішення перенести всю наглядову роботу в Ла-Пальма на Канарських Островах. У 1990 році адміністрація обсерваторії була переміщена в Кембридж.


Відео: Відеогід по Грінвічу. Великобританія.
&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp

Міжнародний фестиваль «Сузір’я-Артек»

    В період з 15 липня по 6 серпня 2013 року в Міжнародному дитячому центрі «Артек» (м. Гурзуф, АР Крим) відбувся ХХ Міжнародний фестиваль «Сузір’я-Артек».
     Починаючи з далекого 1993 року за ініціативою Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» та Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова, за підтримки Державного космічного агентства України і провідних підприємств аерокосмічної галузі України, в Артеці збираються талановиті діти, випускники аерокосмічних класів, переможці та призери дитячих конференцій і конкурсів. В цьому році аерокосмічна зміна охопила 200 дітей з усієї України.
     Головним завданням цьогорічної аерокосмічної зміни стало виховання людини, здатної і бажаючої працювати з найсучаснішою технікою, формування інтересу сучасного покоління до космонавтики та бажання спрямувати свої здібності та інтелект на творіння.

     Викладачі НЦАОМ ім. О. М. Макарова та УМАКО «Сузір’я» разом з колективом МДЦ «Артек» організували роботу гуртків ракетомоделювання, малювання, астрономії, вивчення історії космонавтики й основ космічних наук, провели з дітьми дуже цікаві заходи, конкурси, змагання, вшанували пам’ять про загиблих космонавтів, дослідників космосу і творців ракетно-космічної техніки, організували перегляд фільмів про діяльність ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» та життєвий шлях Василя Сергійовича БУДНИКА.
     Цього року до дітей на аерокосмічний фестиваль «Сузір’я – Артек» завітали Герой України, льотчик-космонавт Л. К. КАДЕНЮК, Герой України, ветеран ракетно-космічної галузі В. Г. КОМАНОВ, Головний інженер – перший заступник Генерального директора ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» М. А. БОНДАРЬ, Генеральний директор НЦАОМ ім. О. М. Макарова В. В. ХУТОРНИЙ, помічник Генерального конструктора ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» В. Д. ТКАЧЕНКО, Заслужений випробувач космодрому Байконур Б. Г. ЛАПІДУС.

     Аерокосмічний фестиваль – чудове свято для дітей. Барвиста, феєрична дія на сцені, можливість поспілкуватися й сфотографуватися з космонавтами, видатними вченими, творцями кращої у світі ракетної техніки, знаменитими артистами, політиками – все це залишає в дітей незабутнє враження на все життя, відіграючи найважливішу роль у професійній орієнтації старшокласників.

Другий в історії політ у космос

    6 серпня 1961 року о 9:00 ранку за московським часом радянський космонавт Герман Титов на космічному кораблі «Восток-2» піднявся на навколоземну орбіту і провів на ній 25 годин 11 хвилин, облетівши Землю 17 разів. Це був другий в історії політ у космос.
    Герман Титов довів, що людина може жити і працювати в космосі. Космонавт зробив перші фотознімки Землі, вперше пообідав і повечеряв у невагомості, і навіть зумів поспати.
    На момент польоту Герману Титову було без одного місяця 26 років, завдяки чому він є наймолодшим з усіх космонавтів, що побували в космосі. Після польоту Титов брав участь у різних космічних програмах, поки в 1992 році не пішов у відставку.
    Колеги відзначали надзвичайну широту професійних інтересів Германа Титова, починаючи від будівництва шкіл та дитячих садків для дітей космонавтів і закінчуючи створенням складних космічних апаратів.
     Другий космонавт був академіком Академії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського, Міжнародної академії інформатизації. Його книги «Семнадцать космических зорь», «Перший космонавт планети», «Блакитна моя планета», «На зоряних і земних орбітах» стали настільними посібниками для багатьох поколінь космонавтів.

Відео: Герман Титов. Первый после Гагарина, 2010 г.

Відео: Герман Титов: первый - второй

Чи існують такі світи як наша Земля?

    Полювання на планети ще ніколи не велося з таким ентузіазмом. Півтисячі планет знайшли наземні телескопи, однак коли в гру вступив космічний телескоп “Кеплер”, на голови вчених звалилося цунамі інформації.
    На рахунку “Кеплера” тисячі знахідок, особливо цінними є 200 багатопланетних сонячних систем з 58 земноподібними планетами.
    Усі ці планети вмістилися на небесному клаптику завбільшки з долоню. Відтак, це лише верхівка айсберга у Всесвіті, який буквально кишить перспективними планетами.
      Науковці припускають, що ці планети чимось подібні на нашу Землю і також мають атмосферу, океани, насичену геологічну історію.



Джерело: Телеканал новин "24"

Перший робонавт.

     У космос вперше відправили робота, що вміє говорити
     У ніч на неділю, 4 липня, в космос запустили корабель з першим роботом-астронавтом на борту.
     Наразі апарат відокремився від розгінного блоку і розпочав самостійний маневр зближення з МКС. Стикування японського корабля до американського модуля Harmony заплановано на 9 серпня.
     У рамках проекту Kirobo (співзвучне до японського слова "надія") фахівці мають намір вивчити два аспекти. По-перше, чи здатний робот стати компаньйоном для людини і надавати йому емоційну підтримку в умовах довгострокових космічних експедицій. По-друге, як людиноподібний робот буде функціонувати в умовах невагомості.
     Оскільки робонавт Kirobo розуміє тільки японську мову, експеримент з його участю розпочнеться не раніше, ніж на МКС прибуде його співвітчизник Коїті Ваката.

Зірка, яка віддаляється від нашої галактики

     Астрономи зі США знайшли надшвидкісну зі швидкістю більше 800 кілометрів на секунду.
     LP 400-22 є подвійною зіркою. Вона пересувається зі швидкістю 830 кілометрів на секунду і гравітаційно вже "відв'язалася" від нашої галактики.
     Зірки такого типу вчені називають гіпершвидкісними. Вони були відкриті на початку 2000-х років. У середньому вони рухалися зі швидкістю близько 500 км/ с, що дозволяло їм позбутися тяжіння нашої зоряної системи.
     Астрономи вважають, що зірки розганяються до таких швидкостей за рахунок гравітаційної взаємодії зі надмасивною чорною дірою у центрі Галактики або після того, як один із компонентів подвійної системи вибухає як наднова.
     Втім, LP 400-22 не зовсім відповідає цій теорії, оскільки детальне її вивчення свідчить про те, що вона рухається не з центру галактики. Слідів вибуху наднової також не знайшли. "Її орбіта перетинає кілька кульових скупчень. Динамічна взаємодія між LP 400-22 та іншими подвійними зірками або центральною чорною дірою у щільному скупченні може пояснити походження цього незвичайного об'єкту", - зазначають учені.
     Не виключено, що LP 400-22 могла розігнати подвійна чорна діра.
     Зазначимо, що в березні цього року американські вчені виявили новий тип наднових зірок, спалахи яких настільки слабкі, що астрономи назвали їх міні-надновими.
     Група Райана Фолі з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики виявила новий, більш "блідий" і слабкий різновид наднових типу la. Такі наднові типу, названого вченими la, поки виявлені лише у відносно молодих зоряних системах.
За матерiалами: РІА Новости

Вчені заявили про рекордну швидкість зміни клімату на Землі

     Кліматологи із США заявили, що кліматичні зміни та зростання температур на Землі відбуваються з рекордно високою швидкістю, пише журнал Science.
     За словами керівника дослідницької групи листопада Ноя Діффенбо зі Стенфордського університету, такі високі темпи змін клімату ставлять під загрозу існування деяких видів.
     "Ми знаємо, що у попередні епохи екосистеми адаптувалися до змін температури на кілька градусів протягом декількох тисяч років. Однак зараз їм доведеться зробити те саме, але за десятки років. Це на порядки швидше, і вже зараз можна говорити про те, що деяким видам вкрай важко пристосуватися до нових реалій", - заявив Діффенбо.
     Вчені проаналізували результати та вихідні набори даних для кількох десятків наукових робіт, що зачіпають темпи зміни клімату сьогодні і в далекому минулому.
    Як з'ясувалося, жодна із кліматичних моделей за останні 65 мільйонів років не підбиралася до швидкості і сили змін, які відбуваються зараз на Землі.
     Вчені вважають, що зміна клімату найсильніше позначиться на сухопутних тваринах та рослинах, що призведе до глобальних перебудов екосистем. За їхніми розрахунками, їм доведеться мігрувати на кілометр у бік полюсів Землі щорічно для нейтралізації наслідків зміни клімату, що буде додатково ускладнюватися особливостями топографії місцевості.
     Раніше вивчення антарктичних відкладень глини привели вчених до висновку, що близько п'яти мільйонів років тому відбулося глобальне потепління, яке розтопило більшу частину південної полярної шапки і підняло рівень моря на 20 метрів. Пліоцен характеризувався температурою на кілька градусів вищою за нинішню, а рівень СО2 в атмосфері не відрізнявся від нинішнього.
 За матерiалами: РІА Новости

Астрономи виявили у блакитних карликів свинцеві хмари

    Астрономи виявили у сузір'ях Скульптора і Гідри дві зірки блакитних субкарликів, атмосфера яких незвично багата свинцем.
    Відкриття європейських астрофізиків підтверджує теорію, що такі світила утворюються в результаті скидання оболонок червоними супергігантами.
    Блакитні карлики містять у собі незвично багато гелію і важких елементів, розподілених всередині надр світила у вигляді "шарів".
    Група британських астрономів під керівництвом Ніламкодана Насліма виявила два незвичайних блакитних карлики за допомогою телескопа VLT. Світила розміщені відносно недалеко від Землі - 800 світлових років для субкарлика HE 2359-2844 в сузір'ї Скульптора і тисяча світлових років - для зірки HE 1256-2738 в сузір'ї Гідри.
    У ході спостережень вчені помітили незвичайні лінії у спектрі зірок, які були відсутні у випромінюванні всіх інших відомих зірок цього типу. Подібні ефекти спостерігаються, якщо в атмосфері присутня незвично велика кількість важких елементів - вуглецю, цирконію та свинцю.
    Перші два елементи вже знаходили у субкарликах, проте свинець став несподіваним відкриттям. При цьому його концентрація в їхній атмосфері приблизно в 10 тисяч разів вища, ніж на Сонці. Учені зазначають, що на таких зірках можуть "плавати" свинцеві "хмари".
    Ці дані свідчать, що частина субкарликів виникає не при злитті двох невеликих білих карликів, а в результаті скидання зовнішніх оболонок червоними супергігантами.
&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp&nbsp Раніше астрономи зі США зафіксували пульсації масивного білого карлика - мертвої зірки, яка спалила всі запаси термоядерного пального і тепер остигає. Вчені зазначають, що вивчення "пульсу" карлика дозволить отримати дані про структуру зірки.
Використано:"Кореспондент.net ".

Телескоп Кеплер виявив екзопланету з незвичайною орбітою

    Телескоп Кеплер знайшов незвичайну екзопланету Kepler-63b, орбіта якої нахилена майже на 90 градусів щодо екватора світила.
    Вчені наголошують, що виявлення Kepler-63b підтверджує можливість існування планет із полярною орбітою, хоча традиційно прийнято вважати, що орбіти не можуть сильно відхилятися від площини екватора, оскільки це призводить до їх дестабілізації та руйнування.
     Планета була виявлена в сузір'ї Лебедя співробітником Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру Девідом Летамом. Kepler-63b розташована за 600 світлових років від Землі. Вона обертається навколо невеликої зірки, маса і температура якої майже не відрізняються від сонячної. Напрямок та швидкість обертання зірки вчені з'ясували завдяки плямам на її поверхні.
Джерело: РІА Новости 2 серпня 2013 року 19:04

НОВИНИ

Запуск "Зеніта" з ізраїльським супутником "Амос-4" намічено на 1 вересня

Супутник ESTCube-1 пережив зближення с рештками російського супутника

Новий контракт Astrium
    Компанія Astrium оголосила про отримання контракту від компанії Telstar на виготовлення телекомунікаційного супутника Telstar-12. Космічний апарат буде створений на базі платформи Eurostar E3000. Його запуск запланований на кінець 2015 року.
    Компанія Eutelsat – величезний супутниковий оператор Європи – оголосила про придбання компанії Satmex – величезного супутникового оператора Латинської Америки.

Boeing побудує ракету для NASA
    Boeing спеціально для NASA розробив новий пілотований космічний апарат CST-100. Новий апарат CST-100 буде доставляти вантаж і пасажирів на МКС. Цей космічний пристрій вміщує 7 астронавтів. Перший запуск у космос, спеціалісти сподіваються здійснити у 2015-2016 роках. Якщо запуск буде вдалим, то в майбутньому реалізація проекту здійсниться на повну потужність.
    Новий апарат NASA зможе замовити не раніше 2017 року. Вартість проекту – 570 мільйонів доларів.

Японські астрономи отримали детальний знімок Туманності Андромеди

    Астрономи з Японії за допомогою камери високої роздільної здатності HSC на телескопі Субару зробили найбільш детальний знімок Туманності Андромеди.
   "Перше зображення з камери HSC воістину чудове. Тепер ми можемо почати довгоочікуваний огляд галактик, який допоможе зрозуміти історію еволюції і долю розширення Всесвіту". Космічний перепис "включатиме детальні вимірювання форм сотень мільйонів галактик і оцінку ефектів гравітаційного лінзування. Ці дані дозволять вченим скласти карту розподілу темної матерії, уточнити уявлення про темну енергію і знайти ранні галактики", - сказав керівник проекту HSC Масахіро Такада.
     Камера вагою три тонни і висотою три метри встановлена ​​на восьмиметровому телескопі Субару, який встановлений на Гаваях. Головний елемент цього інструменту - 116 високочутливих ПЗС-матриць, які дозволяють отримувати зображення розміром в 870 мільйонів пікселів.
     Велика площа поля зору в поєднанні з високою роздільною здатністю дозволить вченим швидше провести заплановані огляди і отримати більш точні дані.
     Раніше вчені виявили, що Андромеда і галактика Трикутника (M33) в далекому минулому зближувалися на досить близьку відстань. Це призвело до того, що хмари холодного водню під дією загальної гравітації змістилися до середини між галактиками. Надалі вони розійшлися, а хмари міжгалактичного газу залишилися.
(Використано; Кореспондент)

Памۥятні дати космонавтики: 1 серпня 2013 року

 1 серпня 2013 року виповнюється:

50 років (1963) з дня народження японського астронавта Коіті Вакати (Koichi Wakata).
40 років (1973) з дня запуска в СРСР (космодром Плесецьк) развідувального супутника “Космос-578” (“Зеніт-2М”).
25 років (1988) з дня запуска в СРСР (космодром Байконур) супутника звۥязку “Космос-1961” (“Поток”).

Калейдоскоп новин

 31.07.2013 SpaceX виграла тендер на запуск трьох канадських супутників
    Американськая компанія SpaceX здійснить запуск трьох канадських супутників згідно програми Radarsat у 2018 році. Пуск відбудеться за допомогою ракети Falcon 9.


 31.07.2013 Роскосмос займеться екологією Байконура

 31.07.2013 Фрагменти американської ракети впали у Зімбабве.

 01.08.2013 Астана наполягає на зменшенні стартів ракет з токсичним паливом
        Казахстан зацікавлений у скороченні запусків з космодрому Байконур ракет-носіїв, які використовують сильнотоксичне паливо,і переходу на експлуатацію екологічно безпечних космічних ракетних комплексів.

 01.08.2013 Небезпека для естонського супутника
        Студентський естонський супутник може зіткнутися із рештками російського військового супутника звязку, так як відстань між ними становитиме всього 200 м.
        ESTCube-1, перший естонський супутник Землі, був запущений у травні 2013 року.

01.08.2013 У серпні російські космонавти двічі вийдуть у відкритий космос
        Космонавти Олександр Місуркін і Федір Юрчихін 16 та 22 серпня вийдуть у відкритий космос для проведення підготовчих робіт для прийому на Міждународній космічній станції нового модуля.
(Джерело: Журнал «Новости космонавтики»)