Вчені відкрили у Сонячній системі нову планету

     Один з найбільших астероїдів Сонячної системи виявився карликовою планетою. Гігея, радіус якої становить лише 473 кілометри, – це четвертий найбільший об’єкт в поясі астероїдів, розташованому між Марсом і Юпітером. Він сформувався під час великого зіткнення понад два мільярди років тому. Ті події призвели до утворення однієї з найбільших груп астероїдів.

     Попри те, що Гігея була відкрита ще в 1849 році, за нею ніколи не спостерігали за допомогою систем з високою роздільною здатністю, щоб з’ясувати склад об’єкта або форму.

    За допомогою «Дуже великого телескопа» (VLT) Європейської південної обсерваторії вчені на чолі з астрономом П’єром Вернацою з Лабораторії астрофізики Марселя виявили, що Гігея – сферичний об’єкт. А його склад подібний до того, який був виявлений у карликової планети Церера.

     Щоб об’єкт визнали карликовою планетою, він повинен відповідати певним критеріям. Перш за все, він повинен обертатися навколо Сонця, не бути супутником планети й повинен бути оточений іншими скелястими фрагментами. Нарешті, об’єкт повинен бути досить великим, щоб набути сферичної форми під дією власної гравітації. Вернаца і його колеги стверджують, що Гігея відповідає всім вимогам.

     А отже її потрібно перекласифікувати й перенести з категорії астероїдів у карликові планети. Якщо це станеться, Гігея стане найменшою карликовою планетою Сонячної системи.

Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/10/29/vcheni_vidkryly_u_sonyachniy_systemi_novu_planetu_foto_1678507

Марсохід Curiosity передав на Землю своє чергове селфі

    Поверхню Марса вивчають два космічні апарати – InSight та Curiosity. Останній кілька днів тому зробив "селфі" та передав знімок на Землю. Цей знімок марсохід Curiosity зробив 12 жовтня. Фото апарат NASA зробив за допомогою камери на маніпуляторі.

     Марсохід вже 8 років досліджує Червону планету. Його відправили із Землі 26 листопада 2011 року на ракеті Atlas V 541. На поверхні Марсу він осів у серпня 2012 року. Ровер проїхав вже понад 21 км і надіслав на Землю 610 тисяч знімків. У вересні 2018 року у марсохода виникли технічні проблеми, тож його місія була під загрозою. Та вже в листопаді він відновив свою роботу.

     Одне із завдань Curiosity – дослідження клімату та геології Марса. Зокрема, він збирає дані, щоб вчені зрозуміли чи коли-небудь сприятливі умови навколишнього середовища для існування життя. Саме цей марсохід передав деякі аналізи проб ґрунту, які підтвердили припущення про те, що на Марсі могла існувати вода. Таким чином вчені можуть краще зрозуміти умови на Червоній планеті та в теорії підготуватись до експансії Марса. 

Детальніше ...

Київ відвідає американська астронавтка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер

Гайдемарі завітає до Американського дому, де відбудеться зустріч з киянами.

«Хоча Гайдемарі народилася і все життя прожила у Сполучених Штатах, батько виховував її в українських традиціях. Вона відвідувала українську церкву, вивчала мову та була пластункою. Гайдемарі була другою людиною, яка розгорнула український прапор на орбіті Землі. У 2007 році вперше приїхала в Україну і з того часу завжди хотіла повернутися», – говориться в повідомленні.

Під час зустрічі в Американському домі американка розповість про особливості роботи на Міжнародній космічній станції, як це перебувати у відкритому космосі, що потрібно для того, щоб стати астронавтом/астронавткою та дасть відповіді на запитання гостей

Час події: 11 жовтня, 18:00

Місце події: Американський дім (вул. Миколи Пимоненка, 6)

Для довідки: Гайдемарі Стефанишин-Пайпер є випускницею одного з найвідоміших технічних університетів у світі – Массачусетського технологічного інституту (MTI) була прийнята до корпусу американських астронавтів як кандидат на політ у складі місії 1 травня 1996 року.  Перший політ пані Стефанишин-Пайпер відбувся 9 вересня 2006 року. STS-115 була першою космічною місією до Міжнародної космічної станції (МКС) після трагічних подій з космічним кораблем «Колумбія».

В межах місії планували доставити і встановити на МКС нові сонячні батареї. За встановлення відповідала саме Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос, загальна тривалість якого склала 12 годин 8 хвилин.

Другий політ, який тривав 14 діб, відбувся 15 листопада 2008. В рамках місії STS-126 запустили американський шатл Endeavour в рамках місії STS-126. Українка увійшла в склад екіпажу з семи астронавтів. В програму польоту входило проведення на зовнішній поверхні станції робіт з обслуговування і дооснащення.

Детальніше...

Сьогодні вночі українці зможуть спостерігати пік зорепаду Драконіди

    У ніч на 9 жовтня у північній півкулі можна спостерігати пік метеорного потоку Драконіди.

   Якщо погода цієї ночі буде безхмарною, в небі можна буде спостерігати десятки яскравих спалахів, пише Meteoprog.   Спостерігати ж за “падаючими зірками” можна буде аж до 10 числа.

  Метеорний потік отримав таку назву через те, що наближається до Землі з боку сузір’я Дракона. Він складається з дрібних частинок, що відкололися від комети Джакобіні Ціннера, яка була відкрита більше як 100 років тому. Метеори, розлітаючись з великою швидкістю близько 20 км/с, набувають яскраво-жовтого, іноді червоного відтінку.

   Почати спостереження можна в сутінках, хоча найкращим часом вважається проміжок між 4 та 5 годинами ранку.