У районі найбільшого ударного кратера помічена сильна аномалія
маси, інформує 1NEWS з
посиланням на navkolonas.com.
Місячний
басейн Південний полюс — Ейткен вважається найбільшим ударним кратером як на
супутнику, так і у всій Сонячній системі, займаючи простір 2400 на 2000
кілометрів і досягаючи глибини у вісім кілометрів. Передбачається, що він виник
понад чотирьох мільярдів років тому при зіткненні з об’єктом, який сам був
майже 200 кілометрів у діаметрі. Фрагменти цього об’єкта досі зберігаються під
поверхнею кратера, створюючи тут масивну металеву аномалію. Про це
повідомляється у новій статті, опублікованій в журналі Geophysical Research
Letters, інформує Ukr.Media.
Басейн
тягнеться зворотною стороною Місяця — від Південного полюса і до більш молодого
і не такого великого кратера Ейткен, — з Землі його не видно. Проте професор
Університету Бейлор Пітер Джеймс (Peter James) і його колеги скористалися
даними американської місії GRAIL. В рамках неї в 2012 році пара ідентичних
зондів здійснювала обльоти місячної поверхні, з величезною точністю відстежуючи
відстань один до одного. Будь-які аномалії маси, приховані під місячною
поверхнею, злегка міняли силу гравітації, що фіксувалося апаратами та дозволило
скласти докладну карту гравітаційних аномалій супутника.
«Скомбінувавши
ці дані з інформацією про топографію Місяця, отриману зондом LRO, ми виявили
несподівано велику масу глибоко під поверхнею басейну Південний полюс — Ейткен,
— говорить професор Джеймс. — Цю додаткову масу можна пов’язати з металом того
астероїда, який утворив кратер і частково зберігся в мантії Місяця». Насправді,
комп’ютерне моделювання зіткнення показало, що якщо астероїд мав залізонікелеве
ядро, метали при ударі могли розподілитися у верхніх шарах мантії супутника.
Автори
вказують і інші можливі пояснення «металевої аномалії» в басейні. Наприклад,
додаткова маса може бути пов’язана з незвичайно великим скупченням щільних
оксидів, що утворилися в процесі охолодження і застигання мантії.
