АСТРОНОМІЯ - ЦІКАВА НАУКА!!!          АСТРОНОМІЯ - ДИВОВИЖНА НАУКА!!!          АСТРОНОМІЯ - НАУКА ЗАГАДОК!!!

понеділок, 29 квітня 2019 р.

Вчені подискутують про те, чи можна повернути Плутону «статус» планети

   Американський астрофізик, дослідник NASA Алан Стерн та експрезидент Міжнародного астрономічного союзу Рон Екерс проведуть дискусію, щоб з'ясувати, чи є Плутон, все-таки, планетою Сонячної системи чи планетою-карликом, як було визначено раніше.
   Понад 10 років тому «статус» Плутона було знижено і його було визнано карликовою планетою.
   Ця зміна викликала багато суперечок і дискусії у середовищі науковців. Зазначається, що Стерн був чи не найбільшим критиком нового визначення Плутона.
   Вчений раніше очолював місію «Нові горизонти», яка вперше відправила космічний корабель на Плутон в липні 2015 року.
   «Процес перевизначення планети був глибоко зманіпульований і широко критикувався навіть тими, хто погодив результат», - писав Стерн у своєму огляді у Washington Post разом з ученим Девідом Грінспуном.
   Тепер Стерн і Екерс разом з низкою інших науковців проведуть відповідні дебати, під час яких «статус» Плутона зможуть «відновити».
   Дебати будуть проходити в залі Powell Auditorium у «Космічному клубі» у Вашингтоні. Вони транслюватимуться в прямому ефірі.

четвер, 25 квітня 2019 р.

Космічний телескоп «Хаббл» святкує день народження

    25 квітня 1990 року космічний шатл «Дискавері» вивів 13 метровий телескоп «Хаббл» на навколоземну орбіту.
    Спільний проект NASA і Європейського космічного агентства (ЄКА) по створенню великого космічного телескопа, який дивитиметься не на Землю, а на зірки, розпочали ще у 70-х роках минулого століття. Від початку проектування до запуску було витрачено 2,5 млрд доларів.   Загальні витрати на проект станом на 1999 рік оцінювалися у 6 млрд доларів з американської сторони та 593 млн євро, які було сплачено європейцями.

    Телескоп названий на честь видатного американського вченого Едвіна Пауелла Хаббла, головним досягненням якого було відкриття ефекту розширення Всесвіту.

    Це не просто багатотонний телескоп – це справжня автоматична орбітальна обсерваторія. Телескоп розмістили у космосі на висоті понад 500 км, оскільки земна атмосфера сильно ускладнює спостереження в деяких діапазонах (інфрачервоному, ультрафіолетовому), а також практично не дозволяє реєструвати електромагнітні випромінювання середньої та низької інтенсивності. Таким чином, «Хаббл» робить у 10 разів якісніші знімки, ніж аналогічні апарати на поверхні Землі. 

Французькі вчені вперше зафіксували землетрус на Марсі

     Вчені французького сейсмологічного центру SEIS вперше зафіксували землетрус на Марсі.
Сейсмологічна активність була слабкою, але виразною.
    "Слабка, але виразна" сейсмологічна активність була зафіксована 6 квітня. Вчені вважають, що поштовхи були викликані внутрішньою активністю "червоної планети", а не зовнішніми факторами, як, наприклад, вітрами.

     За словами сейсмологів, в березні-квітні вони зафіксували на Марсі три ще більш слабких сигнали, які також можуть мати сейсмічне походження.

середа, 24 квітня 2019 р.

Китайський місяцехід передав зображення зворотного боку Місяця

     Посадковий модуль і місяцехід китайської місії «Чайне-4» зараз знаходяться в сплячому режимі, чекаючи завершення чергової для місячної ночі, яка триває близько двох земних тижнів. Обидва апарати працюють на поверхні супутника вже більше заявленого терміну служби, і перед тим як «заснути» в черговий раз, передали на Землю нові зображення поверхні зворотного боку Місяця.


    За останніми даними CNSA, місяцехід «Юйту-2» на цей момент подолав відстань в 178,9 метрів по місячній поверхні. Ця дистанція перевершує досягнення першого китайського місяцеходу «Юйту-1», який покрив відстань 114 метрів, поки в буквальному сенсі не замерз у лютому 2014 року, пропрацювавши лише одну місячну добу. 

неділя, 21 квітня 2019 р.

Вночі відбудеться пік весняного зорепаду

У ніч на 22 квітня відбудеться пік зорепаду Ліріди.
Цього року міжнародна метеорна організація прогнозує від 15 до 20 метеорів на годину. 
Українці також матимуть можливість спостерігати за зорепадом починаючи з 21:00 21 квітня. Щоб краще роздивитися "падаючі" Ліріди потрібно лягти ногами на північ, захід або на південь. Метеори почнуть падати зверху з точки, яка розташована у 60 градусах над горизонтом.
Всього у 2019 році буде близько 50 зорепадів, але не всі такі яскраві, як нинішній потік Ліріди.
Зорепад Ліриди - це щорічний квітневий метеорний потік з доволі швидкими метеорами, що входять у земну атмосферу зі швидкістю приблизно 49 км/с. Джерелом метеорного потоку є велика кількість пилу та дрібних уламків, які залишає комета C/1861 під час свого проходження біля Сонця.
Джерело "Gazeta.ua"

субота, 13 квітня 2019 р.

У Київській області відкрили космічну обсерваторію

У Київській області відкрили астрономічну обсерваторію для спостереження за супутниками. Про це повідомляє прес-служба Міністерства оборони України
Обсерваторія працюватиме "в інтересах національної безпеки, оборони та економіки держави". Крім того, було запущено в експлуатацію систему "Збруч", за допомогою якої здійснюється контроль за космічними об'єктами на орбіті Землі, а також за космічним сміттям, яке загрожує планеті. 
"На сьогодні ми вже маємо каталог з приблизно 12 тис. космічних об’єктів, за якими спостерігаємо та здійснюємо контроль", - сказав начальник центру управління та випробування космічних засобів Володимир Присяжний. 
Схожих обсерваторій в Україні є декілька, проте всі вони займаються різним. Деякі отримують інформацію про конкретне призначення кожного космічного об'єкта, оперативно проводять оцінку його можливої загрози. Такі обсерваторії можуть формувати цілевказівки для ударних систем високоточної зброї.

пʼятниця, 5 квітня 2019 р.

Космічний апарат Beresheet зняв зворотний бік Місяця

    Місяцехід Beresheet, створений і запущений Ізраїлем, сфотографував Місяць зі зворотної сторони.  Дослідники відзначають, що космічний апарат зробив ці фото під час маневру на висоті 470 км.
    Ізраїльський космічний апарат Beresheet зробив надзвичайні знімки зворотнього боку Місяця.
   Gazeta.ua повідомляє, що на 13-у годину 5 квітня  Beresheet облетів Землю 12 разів на висоті 70 тис., 131 тис., 265 тис. і 410 тис. км, подолавши в цілому шлях в 5,5 млн км та спалив 80 кг палива.