У давньоєгипетській гробниці знайшли мапу зоряного неба

   Перевернуту мапу зоряного неба знайшли у гробниці давньоєгипетського архітектора Сенмута, який жив у часи цариці Хатшепсут.

   У центрі виявленої карти зображена група зірок Оріон-Сиріус. У ній Оріон розташований на заході від Сиріуса, хоча має бути на сході.

   Зірки зобразили так, наче людина, яка лежить в могилі, могла бачить Оріон, який рухається в неправильному напрямку.

   Помилка викликана тим, що північ і південь на той час не визначалися по магнітних полях.

Детальніше...

Новий рекорд найдовшого перебування у космосі

    Американський астронавт Пеггі Вітсон побила рекорд найдовшого перебування у космосі, встановлений її співвітчизником Джеффом Вільямсом.

    "О 01:27 за східним часом 24.04.2017 Пеггі Вітсон офіційно побила встановлений Джеффом Вільямсом рекорд - 534 дні перебування у космосі. Побажайте їй усього найкращого!" - йдеться у дописі.

    Як зазначає ВВС Україна, доктор Вітсон уже має звання астронавтки, що здійснила найбільше виходів у відкритий космос серед жінок. Вона також є першою жінкою, яка двічі очолила команду Міжнародної космічної станції.

    У свої 57 років Вітсон є ще й найстаршою жінкою, що будь-коли літала у космос.

    Уродженка американського штату Айова, Вітсон має вчену ступінь у біохімії і працювала у НАСА на кількох медичних дослідницьких проектах, перш ніж потрапити у космічну програму НАСА у 1996 році.

    Уперше вона полетіла у космос у 2002, а у 2007 стала першою жінкою, яка очолила команду на МКС.

Інформація про Пеггі Вітсон

Телескоп "Хаббл" святкує день народження

За 27 років на орбіті він став легендою. Зробив кілька мільйонів світлин і безліч відкриттів, що перевернули наші уявлення про Всесвіт. Подарував людям сотні знімків космосу небаченої краси та якості.

24 квітня 1990 року шатл Discovery вивів на орбіту телескоп "Хаббл", названий на честь американського астронома Едвіна Хаббла. Це стало початком нової ери у дослідженні космосу.

"Найбільший оптиміст не міг передбачити в 1990 році, до якої міри "Хаббл" перепише всі наші підручники з астрофізики і планетології", - каже адміністратор НАСА Чарлі Болден.

Статус головного "небесного ока" Хаббл отримав не відразу. Після запуску виявилося, що оптична система має серйозний дефект. Підрядники виготовили неякісне головне дзеркало. Знімки були нечіткими.

1993 року астронавтам вдалося виправити дефект. На телескоп поставили спеціальну систему коригування. Процедура її установки стала однією з найскладніших в історії астронавтики. Результат не забарився. Якість зображень зросла на кілька порядків. Знімки "Хаббла" стали науковою сенсацією. Важко переоцінити внесок цього орбітального телескопа в науку.

"Хаббл" дав змогу вперше визначити вік Всесвіту. За його допомогою астрономи провели дослідження пульсарів. Визначили, що з моменту Великого вибуху минуло 13,8 млрд років.

"Хаббл" зіграв найважливішу роль у виявленні прискорення, з яким розширюється Всесвіт. Приніс вирішальні докази існування надмасивних чорних дір у центрах галактик.

Серед найбільших досягнень телескопа – спостереження "глибокого поля". Протягом багатьох днів "Хаббл" фіксував світлове випромінювання, що приходить до нас з темної ділянки неба. Виявив тисячі вкрай віддалених і надзвичайно давніх галактик.

Хаббл і нині проникає в глибоке минуле Всесвіту. Спостерігає об'єкти, які сформувалися на дуже ранніх етапах його історії. Цю естафету перехопить його наступник – значно більший телескоп "Джеймс Вебб".

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" учені створювали 20 років. Назвали на честь колишнього керівника NASA. "Джеймс Вебб" у 100 разів потужніший за "Хаббл". Його планують запустити 2018 року.

Телескоп Вебба простежить за кожним етапом історії Всесвіту впродовж десятків мільярдів років. Зможе зібрати світло від найперших об'єктів у космосі та зафіксувати галактики, зірки і планетарні системи, на яких може бути життя.

 Джерело: Gazeta.ua

Телескоп "Хаббл"

     Космічний телескоп «Габбл» — американський оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті 1990 року. Спільний проект NASA і Європейського космічного агентства. Телескоп названо на честь Едвіна Габбла.

      2 800 000 000$. така вартість цього космічного проекту.

Інформація про телескоп Хаббл
Відео "Фантастичний телескоп "Хаббл"
Документальний фільм "Космічний телескоп "Хаббл""(відео 2013 року)

Cassini розгледів Землю між кільцями Сатурна

Cassini завершує свою місію

   Сьогодні, 22 квітня, космічний зонд Cassini здійснює останнє зближення з Титаном – супутником Сатурна. На відстані 1,4 мільярди кілометрів апарат зробив останній за свою місію знімок Землі, яку розгледів між кільцями Сатурна.

   Один з найвіддаленіших видів нашої планети показала Лабораторія реактивного руху NASA.

   На знімку Земля виглядає зіркою, як і мільйони інших, що ми можемо спостерігати неозброєним оком. При збільшення фото, на ньому можна розгледіти і наш природний супутник – Місяць.

   Також на знімках добре видно кільця Сатурна, які сьогодні космічний апарат облетить 22 рази та, змінивши траєкторію польоту, відправиться до поверхні планети-гіганта, де завершить свою місію, згорівши у атмосфері Сатурна у вересні 2017 року.

19 квітня повз Землю пролетить великий астероїд JO25

    У середу, 19 квітня, повз Землю пролетить великий астероїд JO25, який виявили майже три роки тому. 

    Як стало відомо, астероїд рухатиметься на відстані близько 1,8 млн кілометрів від Землі.

    "Хоча немає жодної ймовірності того, що астероїд зіткнеться з нашою планетою, проте це буде дуже близький "підхід" для астероїда такого розміру", – зазначається в повідомленні НАСА.

    Орієнтовні розміри небесного тіла – приблизно 650 метрів, а про його фізичні властивості мало що відомо. Водночас, вченим вдалося встановити достатньо точно траєкторію його польоту.

  Минулого разу цей же астероїд наближався до Землі 400 років тому, а наступного з'явиться після 2600 року. Його можна буде побачити навіть за допомогою звичайного оптичного телескопа, відзначили в NASA.

Джерело: Укрінформ

Вчені розповіли, як Марс втратив свою атмосферу

Вуглекислий газ з марсіанської атмосфери випарувався в космос

Дослідники Університету Колорадо на основі вивчення даних, отриманих від зонду NASA, що знаходиться на орбіті Червоної планети, та марсоходу Curiosity прийшли до висновку, що Марс позбувся більшої частини своєї атмосфери під впливом сонячного вітру,. 

На думку вчених, в марсіанському повітрі переважав вуглекислий газ, тому склад марсіанської атмосфери сильно відрізнявся від атмосфери Землі.

Це, в свою чергу, означає, що парниковий газ міг розігріти температуру повітря на Червоній планеті настільки, що там могло виникнути життя.

«Ми все ще намагаємося підрахувати обсяги втраченої Марсом атмосфери, але я б сказав, що ця атмосфера була настільки ж щільною, що й земна. І майже вся вона — 80-90% — була віднесена сонячним вітром», — каже професор Брус Джакоскі.

На думку вчених, з плином часу основний обсяг вуглекислого газу в марсіанської атмосфери випарувався в космос.

«Це відкриття важливе, оскільки дозволяє нам зрозуміти, як в далекі часи Марс міг утримувати на своїй поверхні воду. Зараз тонка атмосфера не здатна втримати рідину на поверхні Марса, вона швидко випаровується», — зазначив Джакоскі.

Джерело: Ракурс

Три головні космічні події квітня 2017 року

Американські вчені анонсували три головні космічні події квітня 2017 року.

Перша подія - протистояння Сонця і Юпітера. В цей час Юпітер виявиться між Землею і Сонцем. 8 квітня планета стане максимально яскравою. Найкраще планету буде видно в нічний час. При цьому для спостереження не потрібно ніяких пристроїв. А за допомогою бінокля можна буде побачити і супутники Юпітера.

 Друга подія - зорепад. Він пройде з 16 по 25 квітня. Пік метеоритного потоку припадає на 22 квітня. Побачити яскраві "падаючі зірки" можна раз в чотири хвилини. Після цього почнеться метеоритний потік Акваріди (Травневі Акваріди) - з 19 квітня до кінця травня. Подія пов'язана з наближенням комети Галлея до Землі, але саме космічне тіло в цьому році астрономи-любителі не побачать.

Третя космічна подія квітня - це комета Туттля-Джакобини-Кресак (41Р), яка наблизиться до Землі. Найближче до нашої планети вона виявиться вже сьогодні, 1 квітня. Таке явище відбувається раз в п'ять років.

Джерело:  МІА «Вектор Ньюз»