105 років тому, 30 червня 1908р. о 07:17 місцевого часу в басейні р.Підкам'яна Тунгуска відбулося явище, відоме під назвою «Тунгуський метеорит». На величезній території Східного Сибіру люди побачили, як впало вогненяне тіло, яке стало причиною вибуху, що дорівнював сорока мегатонним водневим бомбам. Через декілька секунд самописці обсерваторії Іркутська відзначили зміщення магнітного поля Землі, що закінчилося тільки через п'ять годин.
Ударна хвиля викликала величезні руйнування в Тунгуській тайзі, сліди яких не зникли до цього часу. На площі 500 квадратних кілометрів віковий ліс було повалено на Землю повністю. Ударна хвиля викликала землетрус, який відзначили сейсмографи Іркутська, Ташкента, Тбілісі, Єни. В наступні ночі на території Південного Сибіру, Середньої Азії і майже всієї Європи надзвичайно яскраво і з незвиклими колірними відтінками світилося небо. Вчені були вимушені в повний голос поставити запитання: що це було? До місця катастрофи відправилася експедиція. Вона зробила поспішний висновок: це був величезний метеорит. А в 1946 році з'явилася «розповідь-гіпотеза томського письменника Олександра Казанцева. В ньому вперше висувалася думка про те, що над Тунгусом розбився космічний корабель.
Тунгуський метеорит і на сьогодні залишається таємницею. Різні гіпотези, здогадки, версії... Що ж це? Метеорит, комета, космічний корабель інопланетян чи витвір людського розуму і справа техніки???
Дослідники з університету Техасу спостерігали за білим карликом GD 518, розташованим приблизно за 170 світлових років від Землі. Унікальність зірки полягає в тому, що її речовина перебуває у стані, близькому до кристалічного, також вона має надзвичайно велику масу — 1,2 сонячної.
Як припускають вчені, за життя GD 518 була у сім разів важчою від Сонця, тому в ній почали «горіти» елементи, які важчі від вуглецю і кисню. Зараз цей білий карлик, найімовірніше, складається з кисню і неону.
Група геологів із України, Німеччини і США проаналізували мінеральний склад мікроскопічних камінців, знайденних в районі Підкам'яної Тунгуски, і прийшли до висновку, що вони є частинками Тунгуського метеорита
Але співробітник австралійського університету Кертін та експерт по метеоритах Філ Бленд ставлять під сумнів звязок зразків з Тунгуським вибухом.
По-перше, у них низька концентрація іридію (у небесних тіл вона набагато більша).
По-друге, торф, де були знайдені зразки, не был датовані 1908 роком, а тому, знайдені камені могли попасти на Землю раніше чи пізніше знаменитого вибуху.
( Використано матеріали:obozrevatel.com 11.06.2013 12:53)
Удар комети C/2013 A1 может зробити Марс схожим на Землю. Таку ідею висловив австралійський астроном Роберт Метсон. Зіткнення комети з планетою може відбутися у жовтні 2014 року, що призведе до непередбачуваних наслідків для клімату Марсу і, можливо, умови на Марсі стануть схожими на земні.
Комета C/2013 A1 була відкрита австралійцем Робертом Макнотом у січні 2013 року. Розрахунки, проведені астрономом Леонідом Єленіним, показали, що 19 жовтня 2014 року, комета пройде на відстані біля 105 тисяч кілометров від центра Марса.За словами астрономів, комета буде рухатися з феноменальною швидкістю - 120 тисяч миль на годину і в разі удару матиме величезну кінетичну енергію. Подібне зіткнення залишить на Марсі "шрам" діаметром в сотні кілометрів.
За місяць до максимального зближення з кометою на орбіту навколо Марса вийде зонд MAVEN, який буде вивчати газові складові атмосфери планети. Учені сподіваються, що він зможе детально дослідити вплив кометної атмосфери на марсіанську.
Більше можна прочитати ТУТ: Удар кометы может сделать Марс похожим на Землю
Відео :Сенсаційну знахідку зробив марсохід Curiosity на Марсі.
Вчені з NASA та Лабораторії реактивного руху здивувалися, коли Марсіанський Розвідувальний Апарат MRO виявив велику кількість водяної пари в марсіанській атмосфері. «Так дивно усвідомлювати, що в атмосфері сухого і безводного світу є водяна пара, причому в більшій кількості, ніж у верхніх шарах земної атмосфери», — констатують науковці.
Вчені довгий час не могли зрозуміти, звідки на Марсі з'явилася водяна пара. Але виявилося, що таємниця ховається у водно-крижаних хмарах Червоної планети. Подібні хмари були виявлені основним науковим інструментом Mars Climate Sounder, що встановлений на борту Марсіанського Розвідувального Апарату.
Хмари, що складаються з частинок льоду і водяної пари спостерігаються в атмосфері Марса практично протягом усього року. В основному вони зосереджені на екваторі і знаходяться на висоті від 10 до 30 кілометрів над поверхнею Марса. «Раніше ми недооцінювали ці водно-крижані хмари, проте останнім часом вирішили це виправити. Вони можуть мати важливу роль у кругообігу речовин на Марсі», — сказав Армін Кляйнбойль з Лабораторії реактивного руху (NASA) у Пасадені. Науковці збираються зайнятися детальним вивченням цих хмар в атмосфері Марса.
(Відомості-UA.com 13 червня 2013)
З космодрому Байконур 25 червня 2013 року успішно стартувала ракета-носій "Союз-2.1б" з новим космічним апаратом дистанційного зондування Землі "Ресурс-П" на борту.
Новий супутник має набір сканерів, три знімальних системи, за допомогою яких можна буде отримувати інформацію про Землю в кольоровій гамі та інфрачервоному діапазоні.
Термін роботи апарату збільшено до п'яти років. (За матеріалами obozrevatel.com)
Екіпаж китайського космічного корабля "Шеньчжоу-10" успішно повернувся на Землю після 15-денного перебування на орбіті. Ця місія стала шостим пілотованим запуском в історії Китаю та найтривалішою в історії китайських пілотованих польотів.
"Шеньчжоу-10" стартував з космодрому Цзюцюань 13 червня.
Приземлення капсули з Не Хайшеном, Чжан Сяогуаном і другою в історії Китаю жінкою-космонавтом Ван Япін відбулося в автономному китайському регіоні Внутрішня Монголія у 8:06 за місцевим часом (3:06 за київським) за планом.
Екіпаж "Шеньчжоу-10" за час польоту провів два стикування корабля з модулем та виконав серію медичних     і випробовувань техніки.
Програма Китаю по освоєнню космоса стартувала 8 жовтня 1956 року. У квітні 1970 року Китай вивів на орбіту перший ШСЗ "Дунфанхун-1". Перший політ в космос китайського космонавта відбувся на пілотованому космічному апараті "Шеньчжоу-5" в жовтні 2003 року. Першый вихід китайського космонавта у відкритий космос відбувся вересні 2008 року ( "Шеньчжоу-6").
Перша китайська жінка-космонавт — 33-річний майор китайських ВПС Лю Ян — побувала в космосе у 2012 році на борту корабля "Шеньчжоу-9".
КНР планує до 2020 року побудувати на орбіті власну космічну станцію і створити космічну лабораторію.
(obozrevatel.com 26.06.2013 7:53)
)
Іран планує запустити супутник SharifSat в космос 22 вересня цього року. SharifSat виведе в космос ракета-носій "Сафір-1". Супутник будет запущено на висоту 500 км, його маса становитиме менше 50 кг.
На початку нинішнього року директор Іранського космічного агентства Хамід Фазели заявив, що Іран збирається запустити відразу три супутники власного виробництва. На орбіту будуть виведені супутники «Фаджр», «Нахід» і «Каєм» (повідомлення «Інтерфакс»).
28 січня стало відомо, що Іран здійснив успішний запуск космічного апарату з мавпою на борту. Біокапсулу з твариною ракета-носій доставила на висоту понад 120 кілометрів, після чого апарат благополучно повернувся на Землю. Посадка була м'якою, мавпа не постраждала.
Планета Марс відома людству з незапам'ятних часів. Спостерігаючи на небі зірку криваво-червоного кольору, стародавні люди дали їй ім'я бога війни. Протягом минулого сторіччя Марс служив натхненням для поколінь фантастів. Загадковість планети і багато таємниць залишаються стимулом для наукових досліджень і людської уяви до цього дня.
Дослідження планети Марс спочатку велося за допомогою телескопів, а потім - за допомогою космічних апаратів. А нині її поверхню досліджують розмаїті марсоходи і супутники.Так, марсохід Curiosity виявив у камені "Камберленд" велику кількість води та глини 19 травня цього року (повідомляють РИА Новости з посиланням на представника NASA).
Марс – захоплива планета і залишає нам ще вдосталь загадок. Ми все ще не маємо відповідей на деякі ключові питання. Зокрема, що сталося з водою? Що сталося з атмосферою? Що міститься під поверхневим шаром? Дослідження Марсу триває і планується навіть висадка астронавтів на її поверхню.
Відео: "Допитливий" робот з'ясує, чи є життя на Марсі
Вчені-астрономи НАСА зробили запис того, що, на їх думку, є самим потужним і яскравим вибухом на поверхні Місяця, зареєстрованим за всю історію безперервного спостереження, яке ведеться протягом майже дев'яти років. Метеорит, розміром з не дуже великий валун, врізався в поверхню Місяця на великій швидкості, що призвело до потужного і яскравого вибуху, світло від якого можна було побачити з Землі неозброєним оком. Метеоритне тіло важило близько 40 кілограм, а його швидкість у момент зіткнення складала близько 90 тисяч кілометрів на годину.
У результаті аналізу даних про яскравості вибуху вчені розрахували, що його потужність становила п'ять тонн тротилового еквівалента. Звичайно, такий вибух по своїй потужності дуже далекий від того, що може влаштувати ядерну зброю, але його цілком можна порівняти з вибухами, періодично відбуваються на промислових підприємствах, що випускають хімічні добрива або вибухові речовини. Однак, з урахуванням відсутності атмосфери і низької гравітації на Місяці, такі вибухи можуть зробити набагато великі руйнування, супроводжуючись більш потужними світловими ефектами.
Вибух на Місяці, який стався близько двох місяців тому, був мінімум у десять разів яскравіше, ніж будь-які інші вибухи, зареєстровані раніше вченими-астрономами. В ударі метеорита об поверхню Місяця немає нічого нового і надприродного, такі удари відбуваються постійно, але унікальність останнього вибуху полягає в тому, що він залишив після себе новий кратер, діаметром мінімум 20 метрів.
Відео:Кадри найпотужнішого вибуху метеорита на Місяці за історію спостережень
16 червня виповнилося 50 років з того часу, як жінка вперше полетіла в космос. Нею стала Валентина Терешкова. Вона 16 червня 1963 року стартувала на кораблі "Восток-6". Приземлення відбулося 19 червня в Алтайському краї.
Терешкова не тільки перша жінка-космонавт, вона - єдина жінка, яка здійснила одиночний політ. Всі наступні жінки літали в космос у складі екіпажів.
Тривалість польоту становила 2 доби 22 години 50 хвилин. Політ перенесла досить важко. Це, напевно, стало однією з причин того, що наступний політ жінки в космос відбувся тільки через 19 років.
Після польоту і далі проходила підготовку в загоні космонавтів, але більшу частину часу стала віддавати громадській роботі. 1969 року закінчила Військово-повітряну академію імені М. Є. Жуковського.
Терешкова згадує: "Нас готовили очень серьезно, и многое в наших тренировках оказалось лишним. К примеру, во время вращения на центрифуге перегрузка была 12 единиц, нынче – не более 8. Нас сажали в термокамеру, температура в ней достигала 80 градусов, а мы были в полном летном обмундировании"
Про другий політ на орбіту 76-річна Валентина Володимирівна мріє і нині: "Если бы разрешили, то конечно! Мой друг Джон Гленн летал в 77 лет. А почему мне нельзя?".
Терешковій 76 років. Була дружиною космонавта Андріяна Ніколаєва й тоді мала прізвище Ніколаєва-Терешкова. У космічної пари народилася донька.Вдруге одружилася з Юлієм Шапошниковим. Він був генерал-майором медичної служби, директором Центрального науково-дослідного інституту травматології та ортопедії. Помер 4 червня 1999 року.У неї є два онуки.
Відео: 2013 Валентина Терешкова готова полетіти на Марс...
На вихідних жителі нашої планети, у тому числі й українці, зможуть спостерігати дивне астрономічне явище — супер-Місяць. 23 червня о 14:32 за київським часом (11:32 UTC) Місяць досягне свого перигею, найближчої до Землі точки місячної орбіти. Наступне таке зближення буде спостерігатися в серпні 2014 року.
У день перигею Місяць виглядатиме більшим і яскравішим, ніж зазвичай. Супутник наблизиться до Землі на відстань 356 991 кілометр. Через два тижні, 7 липня, Місяць віддалиться від Землі на 406 490 кілометрів, досягнувши свого апогею.
Помилковим вважається, що супер-Місяць може викликати стихійні лиха, такі як землетруси, цунамі, повені, тайфуни та тропічні циклони. Незважаючи на різні апокаліптичні сценарії, пов'язані з масивним Місяцем, вчені NASA досі не виявили прямого зв'язку між стихійними лихами на Землі і зближенням нашого супутника.
Під час супер-Місяця Сонце, Земля і Місяць шикуються в ряд, де наша планета займає центральну позицію.
Відомості-UA.com, 18 червня 2013, 17:07
День літнього сонцестояння - важлива астрономічна і географічна подія, що відбувається в Сонячній системі. У моменти сонцестоянь Сонце, у своєму видимому русі по екліптиці найбільш віддаляється від небесного екватора, досягає найбільшого схилення, північного або південного.
Точки екліптики, максимально віддалені від небесного екватора, через які відбувається проходження Сонця, називаються точками сонцестояння. Це такий момент у річному обертанні Землі навколо Сонця, коли спостерігається найкоротший день або найкоротша ніч.
Розрізняють літнє і зимове сонцестояння. У північній півкулі літнє сонцестояння зазвичай припадає на 20-21 червня, а зимове - на 21-22 грудня, в південній півкулі - навпаки.
Під час літнього сонцестояння Земля, в результаті нахилу своєї осі до площини екліптики на +23° 27', звернена до Сонця північним полюсом. На південному полюсі у цей час стоїть полярна ніч.
День літнього сонцестояння - це день початку літа в північній півкулі Землі і початку зими в південній півкулі (Аргентина, Австралія і Антарктика).
У середніх широтах, впродовж року навесні й на початку літа, Сонце щодня підіймається все вище над горизонтом, а в момент літнього сонцестояння зупиняється й змінює свій рух на протилежний. Потім воно щодня піднімається все нижче і, врешті-решт, у момент зимового сонцестояння, знову змінює свій рух на протилежний і починає підніматися.
Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння.
Під час літнього сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найдовше залишається над горизонтом, 21 і 22 червня - це найдовші дні в році, а з 21 на 22 червня - найкоротша ніч.
    Дні літнього сонцестояння здавна були приводом для свята. Свято літнього сонцестояння як один з найважливіших свят в житті шанувався ще у стародавніх слов'ян і прибалтійських народів. На Русі святкували День Купали, у Литві він відомий як Ладо, у Польщі - як Соботки, на Україні - Купайло (або Купало), в Білорусії - Купали. Американці і канадці вважають цю дату початком літа, китайці, ірландці, японці, англійці - його розпалом.
    Християни ж східного обряду, зазвичай, не дотримуються астрономічного календаря, тому сонячне свято Купайли у них адаптовано як свято Івана Купайли, або Іоанна Хрестителя (на честь пророка Іоанна Предтечі.) і святкується на два тижні пізніше - 7 липня.
(Використано: www.aratta-ukraine.com )
Любі учні! Шановні відвідувачі блога! Через технічні проблеми(відсутність Internet) був перерваний з вами зв’язок. Запрошую до співпраці і чекаю відповідей. З повагою Людмила Дмитрівна.
Астероїд 1998 QE2 пролетіл мимо Землі разом зі своїм супутником без наслідків (повідомлення СNN з посиланням на NASA).
Астероїд пройшов біля 5,8 мільонів км від планети. Це досить близько. Ця відстань у 15 разів більша, ніж до Місяця від Землі.
NASA повідомляє, що понад 15% астероїдів подорожують групами з двох-трьох обєктів, які обертаються навколо один одного.
Діаметр астероїда – 2,7 кілометра, а його супутника – 610 метрів.
Астероїд складається з вуглецю та амінокислот.
Учені підрахували, що астероїд повернеться у Сонячну систему через 200 років.
(Використано:obozrevatel.com)
.jpg)
